У Полтаві художниця облила червоною фарбою Монумент Слави

У Полтаві художниця Юлія Петушинська облила Монумент Слави червоною фарбою і залишила надпис з датою "03.09.24".

Про це пише Суспільне.

У Корпусному парку близько під час зміни прапорів на Монументі Слави полтавська художниця Юлія Петушинська облила монумент червоною фарбою, та залишила надпис з датою "03.09.24". У цей день російська армія випустила дві балістичні ракети по полтавському Інституту зв'язку, внаслідок чого загинуло 59 людей.

Таким чином художниця хотіла закликати до демонтажу монумента.

"Метою мистецької акції було привернення уваги суспільства на проблему існування імперських символів, а саме символів російської зброї , яка нищить наші міста і вбиває наших людей. А 03.09.24 вона знищила і наших полтавців. Символи оцієї червоної фарби, яка стікає – це кров людей, які загинули. Я хочу привернути увагу і містян, і чиновників, і вчителів, які сьогодні приходили до парку і приводили дітей", — розповіла художниця Юлія Петушинська.

 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.