У Полтаві художниця облила червоною фарбою Монумент Слави

У Полтаві художниця Юлія Петушинська облила Монумент Слави червоною фарбою і залишила надпис з датою "03.09.24".

Про це пише Суспільне.

У Корпусному парку близько під час зміни прапорів на Монументі Слави полтавська художниця Юлія Петушинська облила монумент червоною фарбою, та залишила надпис з датою "03.09.24". У цей день російська армія випустила дві балістичні ракети по полтавському Інституту зв'язку, внаслідок чого загинуло 59 людей.

Таким чином художниця хотіла закликати до демонтажу монумента.

"Метою мистецької акції було привернення уваги суспільства на проблему існування імперських символів, а саме символів російської зброї , яка нищить наші міста і вбиває наших людей. А 03.09.24 вона знищила і наших полтавців. Символи оцієї червоної фарби, яка стікає – це кров людей, які загинули. Я хочу привернути увагу і містян, і чиновників, і вчителів, які сьогодні приходили до парку і приводили дітей", — розповіла художниця Юлія Петушинська.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.