У Полтаві демонтували сталінський танк

Танк сталінської армії СРСР у Полтаві демонтували і перемістили до музейного простору.

Про це сповістили у Полтавському офісі Українського інституту національної пам'яті.

"У Полтаві цей "пам'ятник-танк" зброї імперії зла-СРСР з'явився завдяки ворожій діяльності інструктора Кремля Віктора Зубрицького. У часи правління кремлівського агента януковича танк сталінської армії СРСР коштом Зубрицького повністю відремонтували на заводі за 40 тисяч гривень", - зазначив представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар.

У вересні 2006 року бойову машину армії СРСР встановили на вул. Ковпака (тепер-Героїв ОУН) біля ТРЦ "Екватор", на честь реокупації Полтави.

 

Міністерство культури і інформаційної політики у межах виконання закону "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії" вивело з переліку об'єктів культурної спадщини радянський танк Т-34 у мікрорайоні Браїлки неподалік ТРЦ "Екватор". Тож відповідно до рішення сесії Полтавської міськради танк сталінської армії СРСР демонтували і перемістили до музейного простору. 

"Виходячи з сучасної назви вулиці (Героїв ОУН) та європейського принципу єдиних символьних ансамблів вважаю за доречне продумати контекст пам'ятника Героям ОУН. Важливо, щоб меморіал Героям ОУН ніс у собі не лише узагальнений образ про ОУН, але й був персоніфікованим у вимірі Полтавщини. Тобто потрібно  увічнити тих Героїв ОУН, які народилися на Полтавщині та тих, чиї життя і боротьба за незалежність, пов'язані з Полтавським краєм", - запропонував Олег Пустовгар. 

 
Після демонтажу сталінського танка

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.