У Полтаві демонтували сталінський танк

Танк сталінської армії СРСР у Полтаві демонтували і перемістили до музейного простору.

Про це сповістили у Полтавському офісі Українського інституту національної пам'яті.

"У Полтаві цей "пам'ятник-танк" зброї імперії зла-СРСР з'явився завдяки ворожій діяльності інструктора Кремля Віктора Зубрицького. У часи правління кремлівського агента януковича танк сталінської армії СРСР коштом Зубрицького повністю відремонтували на заводі за 40 тисяч гривень", - зазначив представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар.

У вересні 2006 року бойову машину армії СРСР встановили на вул. Ковпака (тепер-Героїв ОУН) біля ТРЦ "Екватор", на честь реокупації Полтави.

 

Міністерство культури і інформаційної політики у межах виконання закону "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії" вивело з переліку об'єктів культурної спадщини радянський танк Т-34 у мікрорайоні Браїлки неподалік ТРЦ "Екватор". Тож відповідно до рішення сесії Полтавської міськради танк сталінської армії СРСР демонтували і перемістили до музейного простору. 

"Виходячи з сучасної назви вулиці (Героїв ОУН) та європейського принципу єдиних символьних ансамблів вважаю за доречне продумати контекст пам'ятника Героям ОУН. Важливо, щоб меморіал Героям ОУН ніс у собі не лише узагальнений образ про ОУН, але й був персоніфікованим у вимірі Полтавщини. Тобто потрібно  увічнити тих Героїв ОУН, які народилися на Полтавщині та тих, чиї життя і боротьба за незалежність, пов'язані з Полтавським краєм", - запропонував Олег Пустовгар. 

 
Після демонтажу сталінського танка

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".