У Польщі вандали пошкодили пам'ятник загиблим на Східних Кресах

Вандали намалювали червоно-чорний прапор та напис "Слава УПА".

Про це повідомила Польська громадська організація "Центр моніторингу расистської та ксенофобської поведінки".

"Ми вимагатимемо притягнути до відповідальності винних, також цей інцидент може бути умисною російською провокацією з метою розпалювання ненависті в Польщі до українців. Такий напис могли розмістити члени проросійської організації Kamractwo, які підтримують путінський режим і в минулому уже вдавалися до подібних провокацій, метою яких було роз'єднання поляків і українців", - йдеться у повідомленні Центру моніторингу расистської та ксенофобської поведінки.

Також зауважили, що вандал використовував латинську абетку замість кирилиці. 

 

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.