АНОНС: У Польщі відбудеться Міжнародний Літній Інститут «Свідчення війни в Україні»

З 27 по 30 серпня в м. Вроцлав у Польщі відбудеться Міжнародний Літній Інститут «Свідчення війни в Україні» (WWSI).

Про це інформує Українська Асоціація Усної Історії.

Інститут був започаткований у відповідь на російську військову агресію проти України кількома партнерськими установами в липні 2022 року. Організатори Літнього інституту запропонували академічну платформу для уважного й зосередженого обговорення потреб і викликів польових досліджень і проведення інтерв'ю в контексті поточної війни в Україні.

Другий інститут пройшов у червні 2023 року, метою якого стало формулювання ключових концептуальних питань, що стосуються практики та етики досліджень у воєнний час, а також створення нової транснаціональної дослідницької мережі, яка б об'єднала дослідників, активістів та творчих особистостей, залучених до збору свідчень війни.

Цього року Літній Інститут зосереджений на дослідженні свідчень у пошуку справедливості, маючи на меті виробити нові дисциплінарні підходи до усної історії, вивчення пам'яті та антропології, надаючи жертвам війни простір довіри та гідності. 

Свідчення очевидців відіграють ключову роль у розкритті злочинів, встановленні винності військових злочинців і відшкодуванні жертвам. Свідчення з перших вуст служать не лише ключовими компонентами судових процесів, але й міцною основою для дотримання прав людини та міжнародного права під час збройних конфліктів. Крім того, така юридична робота зі свідками закладає основу для відновлення довіри до правової системи та зміцнення миру в постконфліктних суспільствах.

Концепція геноциду становить особливий інтерес у межах WWSI 2024. З 2014 року риторика геноциду тестується для юридичної кваліфікації злочинів Російської Федерації, скоєних в Україні. Також протягом WWSI 2024 буде зосереджена увага на досвіді окупації та пошуку справедливості на колишніх окупованих територіях.

Протягом чотирьох днів Інституту запрошені спікери проведуть презентації, майстер-класи та менторські зустрічі з учасниками щодо сучасних тенденцій наукових і творчих рефлексій на тему війни в Україні.

З програмою Літнього інституту WWSI 2024 можна ознайомитися тут.

 

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.