На Львівщині подали позов до суду через демонтаж радянського пам’ятника

Мешканець Белзької громади на Львівщині подав позов до суду на органи влади, бо вважає незаконним демонтаж пам'ятника радянському солдату.

Про це повідомив перший заступник голови Львівської ОВА Андрій Годик.

Як вказано у рішенні Львівського окружного адмінсуду від 10 жовтня, позов подав Василь Б., мешканець села Домашів Шептицького району (колишнього Червоноградського). Чоловік вважав, що пам'ятник радянському солдату, встановлений у його селі, знесли незаконно влітку 2023 року у межах декомунізації.

Відтак він вимагав, аби цей демонтаж суд визнав незаконним, а також зобов'язав Львівську ОВА та Белзьку міську раду встановити на цьому місці новий монумент, але уже українському воїну.

"Пам'ятник у формі невідомого солдата [у селі Домашів] був засобом пропаганди російської імперської політики, містив її символіку, а також глорифікував та виправдовував колоніальну політику ворога, був встановлений на етнічній території поновленого українського народу як символ його підкорення", – пояснювали свою позицію у Львівській ОВА.

Суд погодився з такими аргументами і постановив, що знесення цього пам'ятника не суперечить чинному законодавству України. Зрештою Львівський окружний адмінсуд повністю відмовив у задоволенні позову Василя Б. На рішення ще можна подати апеляцію.

Варто зазначити, що Львівська область стала першою в Україні, яка позбулась радянської монументальної спадщини. останній радянський пам'ятник на території Львівщини знесли наприкінці 2023 року.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.