На Львівщині подали позов до суду через демонтаж радянського пам’ятника

Мешканець Белзької громади на Львівщині подав позов до суду на органи влади, бо вважає незаконним демонтаж пам'ятника радянському солдату.

Про це повідомив перший заступник голови Львівської ОВА Андрій Годик.

Як вказано у рішенні Львівського окружного адмінсуду від 10 жовтня, позов подав Василь Б., мешканець села Домашів Шептицького району (колишнього Червоноградського). Чоловік вважав, що пам'ятник радянському солдату, встановлений у його селі, знесли незаконно влітку 2023 року у межах декомунізації.

Відтак він вимагав, аби цей демонтаж суд визнав незаконним, а також зобов'язав Львівську ОВА та Белзьку міську раду встановити на цьому місці новий монумент, але уже українському воїну.

"Пам'ятник у формі невідомого солдата [у селі Домашів] був засобом пропаганди російської імперської політики, містив її символіку, а також глорифікував та виправдовував колоніальну політику ворога, був встановлений на етнічній території поновленого українського народу як символ його підкорення", – пояснювали свою позицію у Львівській ОВА.

Суд погодився з такими аргументами і постановив, що знесення цього пам'ятника не суперечить чинному законодавству України. Зрештою Львівський окружний адмінсуд повністю відмовив у задоволенні позову Василя Б. На рішення ще можна подати апеляцію.

Варто зазначити, що Львівська область стала першою в Україні, яка позбулась радянської монументальної спадщини. останній радянський пам'ятник на території Львівщини знесли наприкінці 2023 року.

 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.