Вперше в Україні одну з вулиць назвали іменем Степана Хмари

У Червонограді на Львівщині одну з вулиць перейменували на честь політика і дисидента Степана Хмари.

Про це повідомила дружина Степана Хмари Роксолана.

"Вперше в Україні увіковічнили імʼя людини, яка стала легендою, і яка довго жила і працювала лікарем стоматологом в цьому місті. Звідтам його забрали до Сибірських концтаборів і звідтам потім, його було забрано і обрано (Львівський залізничний округ) до Верховної Ради ще УРСР, яку, по волі також і Степана Хмари, було перейменовано у Верховну Раду України", – написала Роксолана Хмара.

Народився Степан Хмара 12 жовтня 1937 року в селі Боб'ятин Червоноградського району Львівської області. У 1964 році закінчив Львівський державний медичний інститут. У 1972 році брав участь у випуску підпільного журналу "Український вісник" та займався поширенням самвидаву.

У 1980 році Степана Хмару арештували та засудили до 7 років позбавлення волі та 5 років заслання за статтею "антирадянська агітація та пропаганда". Вийшовов на волю у 1987-му, долучився до відтворення української Гельсінкської групи.

Навесні 1990 року Степана Хмару було обрано депутатом Верховної Ради України. Того ж року Степан Хмара разом із Левом Лук'яненком та Михайлом Горинем створили Українську республіканську партію. Восени 1990 року долучився до Революції на граніті – голодував разом із студентами на Майдані в Києві.

Тричі обирався народним депутатом Верховної Ради України І, ІІ та IV скликань. У 2006 році Степану Хмарі було присвоєно звання Героя України із врученням Ордена Держави "За визначні особисті заслуги у боротьбі за відродження незалежності української державності, відданість ідеалам свободи і демократії". Помер 21 лютого 2024 року у віці 86 років.

 

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".