На Львівщині відновили пошуки праху гетьмана Івана Виговського

У селі Руда, що на Львівщині, поновили пошуки праху гетьмана Івана Виговського.

Про це повідомляє Стрийська районна державна адміністрація.

Навколо пошуків праху гетьмана Івана Виговського об'єдналися науковці, представники місцевої влади та члени пошукових організацій. 

"У селі Руда Гніздичівської громади відбулося перше виїзне засідання координаційної ради. Слід зазначити, що є кілька версій щодо поховання легендарного гетьмана, але точне місце його захоронення на сьогодні достеменно невідоме", - йдеться у повідомленні.

Археолог Василь Рудей із 1999 до 2006 року шукав прах гетьмана Івана Виговського. Розкопки проводили розкопки у селах Стрийщини, але місце поховання гетьмана там не знайшли:

"Тоді з 2003 року переключився у село Руда, де маєток Івана Виговського, і тут почав досліджувати території. За різними дослідженнями я зрозумів, що Івана Виговського після розстрілу 15 березня 1664 року було поховано на території його маєтку",розповів Василь Рудей журналістам Суспільне. Львів.

Одне з можливих місць перепоховання гетьмана - це кладовище поблизу стародавньої церкви XVIII століття. На початку листопада його територію скануватимуть. 

Іван Виговський (бл. 1608-1664) - український військовий, політичний і державний діяч. Гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави у Наддніпрянській Україні (1657-1659), Великий гетьман Руський (1658-1659). Арештований поляками і козаками гетьмана Павла Тетері. Страчений у ніч з 16 на 17 березня поблизу села Вільховець.

 

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.