На Львівщині відновили пошуки праху гетьмана Івана Виговського

У селі Руда, що на Львівщині, поновили пошуки праху гетьмана Івана Виговського.

Про це повідомляє Стрийська районна державна адміністрація.

Навколо пошуків праху гетьмана Івана Виговського об'єдналися науковці, представники місцевої влади та члени пошукових організацій. 

"У селі Руда Гніздичівської громади відбулося перше виїзне засідання координаційної ради. Слід зазначити, що є кілька версій щодо поховання легендарного гетьмана, але точне місце його захоронення на сьогодні достеменно невідоме", - йдеться у повідомленні.

Археолог Василь Рудей із 1999 до 2006 року шукав прах гетьмана Івана Виговського. Розкопки проводили розкопки у селах Стрийщини, але місце поховання гетьмана там не знайшли:

"Тоді з 2003 року переключився у село Руда, де маєток Івана Виговського, і тут почав досліджувати території. За різними дослідженнями я зрозумів, що Івана Виговського після розстрілу 15 березня 1664 року було поховано на території його маєтку", - розповів Василь Рудей журналістам Суспільне. Львів.

Одне з можливих місць перепоховання гетьмана - це кладовище поблизу стародавньої церкви XVIII століття. На початку листопада його територію скануватимуть. 

Іван Виговський (бл. 1608-1664) - український військовий, політичний і державний діяч. Гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави у Наддніпрянській Україні (1657-1659), Великий гетьман Руський (1658-1659). Арештований поляками і козаками гетьмана Павла Тетері. Страчений у ніч з 16 на 17 березня поблизу села Вільховець.

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.