IN MEMORIAM: У Львові відійшов у засвіти музейник і науковець Тарас Різун

Тарас Різун був головним зберігачем фондів музею "Територія терору".

Про це повідомила команда Музею "Територія Терору".

"Пан Тарас завжди говорив, що ми маємо зберігати наші фонди так, щоб майбутні покоління мали доступ до архівів через сотні і більше років. Тепер наша відповідальність за це лише примножилась", - йдеться у повідомленні.

Тарас Різун - музейник, науковець, редактор, перекладач, письменника. На цій посаді головного зберігача фондів Музею "Територія Терору" працював з 2019 року. Загалом музейній праці присвятив понад десять років, почавши свій трудовий шлях ще 1989 року у Львівському літературно-меморіальному музеї Івана Франка.

Тарас Різун був безпосередньо причетний до сканування експонатів Музею "Територія Терору". 3D-тур музеєм можна побачити на сайті музею. 

 
Тарас Різун
ukrainer.net

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.