У Львові встановлять пам'ятник Роману Шухевичу

У Львові становлять пам'ятник головнокомандувачу УПА Роману Шухевичу.

Про це написав військовий 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Антон Петриківський

"У Львові на площі Гасина буде пам'ятник генерал-хорунжому УПА Роману Шухевичу! За це одноголосно проголосувала робоча група з меморіалізації", - написав на своїй сторінці у Фейсбук Антон Петриківський.

Керуючий справами виконавчого комітету Львівської міської ради Євген Бойко зазначив, що управлінню архітектури  доручили вивчити всі деталі майбутнього проєкту, у листопаді планують це обговорити та визначити конкретні терміни виконання робіт. 

Військовослужбовці зі Львова та області зверталися до міського голови Львова щодо встановлення пам'ятника Роману Шухевичу у травні 2024 року. 14 жовтня, у День створення Української Повстанської Армії, військові повторно звернулися з проханням затвердити пл. Олекси Гасина як місце, де в майбутньому буде споруджено пам'ятник.

"Шухевич – єдиний український військовик такого високого рівня, який народився у Львові. Природньо і беззаперечно, що його постать має бути гідно вшанована в публічному просторі в центральній частині міста Львова", - зазначив Антон Петриківський.

 

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.