Андрій Сибіга: Україна готова вести діалог з поляками щодо Волинської трагедії

Очільник МЗС України планує обговорювати з польськими партнерами питання Волинської трагедії.

Про це заявив очільник МЗС України Андрій Сибіга.

Україна готова обговорювати суперечливі історичні питання, в тому числі Волинську трагедію, з польськими колегами, заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга:

"Ми маємо достатньо політичної волі та дипломатичного хисту, щоб вирішувати будь-які, в тому числі найскладніші питання, в тому числі з нашими найближчими союзниками й друзями поляками", - відповів Сибіга на запитання "Радіо Свобода" на полях Варшавського безпекового форуму 1 жовтня.

Він анонсував розмову з польською стороною на цю тему,  але не уточнив, з ким саме має відбутися розмова. 

2 жовтня Андрій Сибіга провів зустріч з президентом Польщі Анджеєм Дудою у форматі тет-а-тет.

"Обговорили пріоритетні оборонні потреби України, подальшу військову допомогу, запрошення України до НАТО та наш шлях до членства в ЄС. Ми також окреслили шляхи зміцнення наших добросусідських двосторонніх відносин", - розповів очільник МЗС про результати зустрічі.

 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.