АНОНС: Публічне інтерв’ю з Христею Храновською «Щоденники війни: про що пишуть українські діти?»

27 листопада у рамках документаційного проєкту «Щоденники мирних: голоси тих, хто вижив, і тих, хто ні» Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова, відбудеться публічне інтерв’ю з Христею Храновською. Захід проходитиме у Музеї історії міста Києва.

Христя Храновська — відома меценатка, завдяки якій реалізовано чимало соціальних, освітніх та культурних ініціатив. Серед останніх — створення пересувної виставки "Щоденники війни: непочуті голоси українських дітей", яка привернула увагу світової спільноти в багатьох країнах Європи та у США.

Модеруватиме інтерв'ю Наталія Ємченко, директорка з комунікацій SCM, членкиня Наглядової Ради Фонду Ріната Ахметова.

Під час бесіди "Щоденники війни: про що пишуть українські діти?" будемо говорити про:

— Форми і формати дитячих его-документів;

— Щоденники як інструмент адвокації прав дітей і відновлення справедливості;

— Значення дитячих щоденників у свідченнях українців про війну.

Вхід вільний за підтвердженою реєстрацією.

Коли: 27 листопада, о 17:30

Де: у Музеї історії міста Києва (вул. Богдана Хмельницького, 7)

Музей "Голоси Мирних" містить вже понад 120 тисяч історій про війну. Це найбільша у світі колекція історій мирних людей, які постраждали від війни росії проти України.

 

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.