АНОНС: Публічне інтерв’ю з Христею Храновською «Щоденники війни: про що пишуть українські діти?»

27 листопада у рамках документаційного проєкту «Щоденники мирних: голоси тих, хто вижив, і тих, хто ні» Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова, відбудеться публічне інтерв’ю з Христею Храновською. Захід проходитиме у Музеї історії міста Києва.

Христя Храновська — відома меценатка, завдяки якій реалізовано чимало соціальних, освітніх та культурних ініціатив. Серед останніх — створення пересувної виставки "Щоденники війни: непочуті голоси українських дітей", яка привернула увагу світової спільноти в багатьох країнах Європи та у США.

Модеруватиме інтерв'ю Наталія Ємченко, директорка з комунікацій SCM, членкиня Наглядової Ради Фонду Ріната Ахметова.

Під час бесіди "Щоденники війни: про що пишуть українські діти?" будемо говорити про:

— Форми і формати дитячих его-документів;

— Щоденники як інструмент адвокації прав дітей і відновлення справедливості;

— Значення дитячих щоденників у свідченнях українців про війну.

Вхід вільний за підтвердженою реєстрацією.

Коли: 27 листопада, о 17:30

Де: у Музеї історії міста Києва (вул. Богдана Хмельницького, 7)

Музей "Голоси Мирних" містить вже понад 120 тисяч історій про війну. Це найбільша у світі колекція історій мирних людей, які постраждали від війни росії проти України.

 

 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.