"Радіо Свобода" оприлюднило "мирну угоду", яку Росія пропонувала Україні на початку повномасштабного вторгнення

У березні 2022 року російська сторона запропонувала Україні "Договір про врегулювання ситуації в Україні та нейтралітет України", який нагадує вимогу капітуляції.

Про це повідомляє проєкт "Система", який є підрозділом розслідувань Радіо Свобода.

"Договір про врегулювання ситуації в Україні та нейтралітет України" датований 7 березня 2022 року. І саме в цей день документ був переданий Україні. На той момент минуло лише 11 днів після початку вторгнення і минув тиждень від початку прямих переговорів між делегаціями України та Росії на території Білорусі. 

"Росія запропонувала договір, односторонні умови якого означали капітуляцію Києва. Якби українська влада пішла на ці умови, то це б перетворило Україну на маріонеткове утворення, з фіктивним нейтральним статусом, із крихітною беззубою армією, без захисту з боку держав НАТО та без шансів відновити контроль над Кримом чи Донбасом", – зазначають журналісти "Радіо Свобода".

Загалом документ налічує шість сторінок основного договору та чотири сторінки додатків. У вісімнадцяти статтях, що охоплюють різні сфери, Росія вимагала від України наступних поступок:

  • Україна мала скоротити свою армію до 50 000 осіб, включаючи півтори тисячі офіцерського складу. Україні було б дозволено мати лише чотири військових корабля, 55 вертольотів та 300 танків. 
  • Україні було б заборонено розробляти, виробляти, купувати та розміщувати на своїй території ракети з дальністю понад 250 км. Росія залишала за собою право в майбутньому забороняти Україні "будь-які інші види озброєння, які можуть бути розроблені в результаті наукових досліджень".
  • Україна мала визнати "незалежність" так званих Донецької та Луганської "республік" в межах адміністративних меж Донецької та Луганської областей України.
  • Україна мала профінансувати відновлення інфраструктури Донбасу, зруйнованої з 2014 року.
  • Україна та Захід повинні були зняти з Росії усі санкції, запроваджені, починаючи з  2014 року.
  • Російська мова мала би отримати статус державної в Україні. Також Київ мав відновити усі майнові права Української православної церкви Московського патріархату.
  • Україна мала "скасувати і більше не вводити будь-які заборони символіки, що асоціюється у державах із перемогою над нацизмом", тобто знову легалізувати радянську та комуністичну символіку.

Як зазначає "Радіо Свобода", це перший відомий документ з російськими умовами мирної угоди, складений після початку повномасштабної фази війни. Його надало українське джерело, знайоме з ходом переговорів весни 2022 року, а російське джерело, теж близьке до переговорів, підтвердило справжність документу.

 
Фрагмент договору
фото radiosvoboda.org

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.