"Радіо Свобода" оприлюднило "мирну угоду", яку Росія пропонувала Україні на початку повномасштабного вторгнення

У березні 2022 року російська сторона запропонувала Україні "Договір про врегулювання ситуації в Україні та нейтралітет України", який нагадує вимогу капітуляції.

Про це повідомляє проєкт "Система", який є підрозділом розслідувань Радіо Свобода.

"Договір про врегулювання ситуації в Україні та нейтралітет України" датований 7 березня 2022 року. І саме в цей день документ був переданий Україні. На той момент минуло лише 11 днів після початку вторгнення і минув тиждень від початку прямих переговорів між делегаціями України та Росії на території Білорусі. 

"Росія запропонувала договір, односторонні умови якого означали капітуляцію Києва. Якби українська влада пішла на ці умови, то це б перетворило Україну на маріонеткове утворення, з фіктивним нейтральним статусом, із крихітною беззубою армією, без захисту з боку держав НАТО та без шансів відновити контроль над Кримом чи Донбасом", – зазначають журналісти "Радіо Свобода".

Загалом документ налічує шість сторінок основного договору та чотири сторінки додатків. У вісімнадцяти статтях, що охоплюють різні сфери, Росія вимагала від України наступних поступок:

  • Україна мала скоротити свою армію до 50 000 осіб, включаючи півтори тисячі офіцерського складу. Україні було б дозволено мати лише чотири військових корабля, 55 вертольотів та 300 танків. 
  • Україні було б заборонено розробляти, виробляти, купувати та розміщувати на своїй території ракети з дальністю понад 250 км. Росія залишала за собою право в майбутньому забороняти Україні "будь-які інші види озброєння, які можуть бути розроблені в результаті наукових досліджень".
  • Україна мала визнати "незалежність" так званих Донецької та Луганської "республік" в межах адміністративних меж Донецької та Луганської областей України.
  • Україна мала профінансувати відновлення інфраструктури Донбасу, зруйнованої з 2014 року.
  • Україна та Захід повинні були зняти з Росії усі санкції, запроваджені, починаючи з  2014 року.
  • Російська мова мала би отримати статус державної в Україні. Також Київ мав відновити усі майнові права Української православної церкви Московського патріархату.
  • Україна мала "скасувати і більше не вводити будь-які заборони символіки, що асоціюється у державах із перемогою над нацизмом", тобто знову легалізувати радянську та комуністичну символіку.

Як зазначає "Радіо Свобода", це перший відомий документ з російськими умовами мирної угоди, складений після початку повномасштабної фази війни. Його надало українське джерело, знайоме з ходом переговорів весни 2022 року, а російське джерело, теж близьке до переговорів, підтвердило справжність документу.

 
Фрагмент договору
фото radiosvoboda.org

Десять слів про Євгена Сверстюка

Якось у дитинстві Євген Сверстюк на запитання: ким ти хочеш бути, відповів: «Хочу сидіти в тюрмі за Україну». У сім’ї, де брат Дмитро загинув в УПА, а брат Яків був засуджений за діяльність в ОУН, Євген дитиною не бачив іншої стежки як продовження їхньої боротьби. Його зброєю було – Слово. І за нього таки відсидів 12 років концтаборів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.