"Радіо Свобода" оприлюднило "мирну угоду", яку Росія пропонувала Україні на початку повномасштабного вторгнення

У березні 2022 року російська сторона запропонувала Україні "Договір про врегулювання ситуації в Україні та нейтралітет України", який нагадує вимогу капітуляції.

Про це повідомляє проєкт "Система", який є підрозділом розслідувань Радіо Свобода.

"Договір про врегулювання ситуації в Україні та нейтралітет України" датований 7 березня 2022 року. І саме в цей день документ був переданий Україні. На той момент минуло лише 11 днів після початку вторгнення і минув тиждень від початку прямих переговорів між делегаціями України та Росії на території Білорусі. 

"Росія запропонувала договір, односторонні умови якого означали капітуляцію Києва. Якби українська влада пішла на ці умови, то це б перетворило Україну на маріонеткове утворення, з фіктивним нейтральним статусом, із крихітною беззубою армією, без захисту з боку держав НАТО та без шансів відновити контроль над Кримом чи Донбасом", – зазначають журналісти "Радіо Свобода".

Загалом документ налічує шість сторінок основного договору та чотири сторінки додатків. У вісімнадцяти статтях, що охоплюють різні сфери, Росія вимагала від України наступних поступок:

  • Україна мала скоротити свою армію до 50 000 осіб, включаючи півтори тисячі офіцерського складу. Україні було б дозволено мати лише чотири військових корабля, 55 вертольотів та 300 танків. 
  • Україні було б заборонено розробляти, виробляти, купувати та розміщувати на своїй території ракети з дальністю понад 250 км. Росія залишала за собою право в майбутньому забороняти Україні "будь-які інші види озброєння, які можуть бути розроблені в результаті наукових досліджень".
  • Україна мала визнати "незалежність" так званих Донецької та Луганської "республік" в межах адміністративних меж Донецької та Луганської областей України.
  • Україна мала профінансувати відновлення інфраструктури Донбасу, зруйнованої з 2014 року.
  • Україна та Захід повинні були зняти з Росії усі санкції, запроваджені, починаючи з  2014 року.
  • Російська мова мала би отримати статус державної в Україні. Також Київ мав відновити усі майнові права Української православної церкви Московського патріархату.
  • Україна мала "скасувати і більше не вводити будь-які заборони символіки, що асоціюється у державах із перемогою над нацизмом", тобто знову легалізувати радянську та комуністичну символіку.

Як зазначає "Радіо Свобода", це перший відомий документ з російськими умовами мирної угоди, складений після початку повномасштабної фази війни. Його надало українське джерело, знайоме з ходом переговорів весни 2022 року, а російське джерело, теж близьке до переговорів, підтвердило справжність документу.

 
Фрагмент договору
фото radiosvoboda.org

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.