Україна робить усе для відновлення ексгумацій, - Дробович

Україна наразі очікує на уточнення запитів від Польського Інституту нацпам'яті.

Про це в коментарі РБК-Україна розповів директор Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович.

Український інститут національної пам'яті отримав від громадянки Польщі запит на пошукові роботу у Рівненській області й включив його до свого плану на 2025 рік. Зокрема є запит на продовження робіт у селі Пужники Тернопільської області.

"Що стосується повного переліку місць пам'яті, які зацікавила польська сторона, то я ще в вересні надіслав лист на польське Міністерство культури, на Польський інститут національної пам'яті з проханням, власне, уточнити і дати фінальний список. Польське міністерство уже в листопаді відповіло, що вони раді будуть конструктивній співпраці і сподіваються, що Польський Інститут нацпам'яті надасть список. Від Польського інституту ми до сих пір (станом на 15 листопада) список не отримали", - пояснив Дробович.

Нагадаємо, наприкінці серпня спалахнув конфлікт під час панельної дискусії "Польща майбутнього" за участі Міністра закордонних справ Дмитра Кулеби та Глави МЗС Польщі Радослава Сікорського. Під час дискусії Дмитра Кулебу запитали, коли Україна дозволить польським фахівцям провести ексгумацію тіл загиблих поляків під час Волинської трагедії 1943 року. Український міністр у відповідь згадав про операцію "Вісла".

Більше про акцію "Вісла" та Волинську трагедію читайте на сайті "Історичної правди"

 

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.