Глава Інституту національної пам'яті Польщі - кандидат у Президенти Республіки Польща

Польська опозиційна консервативна партія "Право і справедливість" (ПіС) висунула своїм кандидатом на майбутніх президентських виборах Кароля Навроцького, очільника Інституту національної пам'яті Польщі.

Про це повідомив Інституту національної пам'яті Польщі.

Відповідне рішення було ухвалено під час партійного з'їзду, що відбувся 24 листопада у Кракові.

"Він не боїться поєднувати традиції з сучасними технологіями. Він збудував міст між минулим і сьогоденням для наступних поколінь поляків. Під його керівництвом Інститут національної пам'яті став Інститутом національного майбутнього. Президентський палац – це ще один етап тієї ж місії – дбати про пам'ять і боротися за майбутнє Республіки Польща!", - йдеться у повідомленні Інституту національної пам'яті Польщі.

41-річний Кароль Навроцький не є членом жодної політичної партії. Майбутній кандидат від ПіС на виборах родом із Ґданська. Випускник Інституту історії Ґданського університету, доктор гуманітарних наук. З 2017 по 2021 рік Навроцький був директором Музею Другої світової війни в Ґданську, а з 2021 року є президентом Інституту національної пам'яті.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.