Глава МЗС Польщі просить відновити ексгумацію жертв Волинської трагедії

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський висловив жаль приводу того, що Україна не забезпечила прогрес у питанні ексгумації жертв Волинської трагедії.

Про це сказав Радослав Сікорський в інтерв'ю телеканалу TVN24.

"Я розчарований, бо міністр закордонних справ України обіцяв мені поступ у цій справі до Дня всіх святих, але поступу немає. Ми вважаємо, що це є частина європейського культурного коду, щоб тіла навіть ворогів поховати згідно з християнським обрядом", - зауважив Радослав Сікорський. 

Очільник польського МЗС акцентував, що "єдине, що потрібне Польщі" – це згода України на повернення до процесу ексгумації, що був призупинений у 2017 році.

Минулого місяця міністр закордонних справ України Андрій Сибіга за результатами свого візиту до Польщі заявив, що Україна й Польща обговорили конкретні технічні кроки для розв'язання проблеми ексгумації загиблих під час Волинської трагедії.

Нещодавно Український інститут національної пам'яті повідомив, що має намір включити пошукові роботи на території Рівненської області до плану роботи та заходів на 2025 рік. 

Більше про акцію "Вісла" та Волинську трагедію читайте на сайті "Історичної правди".

 

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.