Театр імені Пушкіна у Харкові перейменували на честь Квітки-Основ'яненка

Колишній театр імені Пушкіна у Харкові носитиме ім'я українського письменника Григорія Квітки-Основ'яненка.

Таке рішення під час сесії Харківської обласної ради ухвалили депутати, повідомив Сергій Жуков.

За зміну назви театру проголосували 88 депутатів. Епопея з перейменуванням тривала понад два роки.

"Навіть під час повномасштабної війни далеко не одразу в раді знайшлися голоси, щоб прибрати з назви театру не лише слово "російський", а й ім'я Пушкіна. Питання двічі виносили на сесію, сперечалися на засіданнях комісій. Мені довелося не лише читати колегам міні-лекцію про використання Кремлем "сонця російської поезії" як інформаційної зброї, а й цитувати рядки з його найбільш шовіністичних віршів. Все для того, щоб перебити сумнівні аргументи про "величезне значення поезії Пушкіна для світової культури". Дотиснули, і й грудні 2022-го таки прибрали обидва російські маркери з назви театру. Сьогодні він нарешті отримав українське ім'я", — написав депутат облради від ЄС Сергій Жуков.

Драмтеатр у Харкові позбавили імені російського поета Олександра Пушкіна у грудні 2022 року.

Назвати театр на честь літератора та громадського діяча Квітки-Основ'яненка запропонували у творчому колективі. Раніше розглядали й інші варіанти, зокрема творців Розстріляного Відродження Майка Йогансена та Миколу Хвильового, але врешті вирішили віддати шану першому харківському драматургу. Його п'єси йдуть у театрах по всій Україні, але досі немає жодного закладу, який носив би ім'я Григорія Квітки-Основ'яненка.

 

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Мирон Коновалець. "Він ніколи не афішував те, що робив для брата"

На відміну від Євгена Коновальця, який фігурує у багатьох справах і сотнях довідок та агентурних повідомлень органів нквс, про брата Мирона відомостей дуже мало. Водночас його роль у діяльності УВО і ОУН була доволі важливою, хоч і мало публічною. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України вдалося знайти й дослідити кілька цікавих документів, які підтверджують це і доповнюють скупі сторінки біографії Мирона Коновальця – доктора права, талановитого журналіста і активного громадського діяча.

Симон Петлюра і День Української Державності

Серед розсекречених документів у архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено текст промови голови Директорії УНР, Головного Отамана військ і флоту УНР Симона Петлюри з нагоди свята Української Державності. Цей текст зберігався у політвиховника Воєнної округи "Заграва" Української повстанської армії Степана Костецького на псевдо Зимний і слугував зразком для проведення виховної роботи у колі повстанців.