АНОНС: Лекція Володимира Бірчака "Секс, шпигуни та інші секрети КГБ"

15 листопада у Харкові відбудеться лекція історика Володимира Бірчака "Секс, шпигуни та інші секрети КГБ".

У рамках циклу історичних лекцій "Як подолати Росію: спитай історика" у Харкові відбудеться перегляд документального фільму "Київські файли" (Нідерланди, 2023) спільно з DOCUDAYS UA, а також лекція "Секс, шпигуни та інші секрети КГБ" Володимира Бірчака.

У 2015 році серед інших так званих "декомунізаційних" законів був прийнятий Закон України "Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років". Відтоді в Україні відкрився повний доступ до всіх документів від ЧК до КГБ, ознайомитися із якими можуть усі охочі громадяни України, іноземці чи особи без громадянства. Відкриті документи КГБ містять безліч звітів про спостереження за громадянами. 

Українська дисидентка, нідерландський шпигун-аматор та французька туристка, яку 50 років тому зрадив "коханий", натрапляють в архіві на справи, відкриті на них самих. Ці історії стали основою для документального фільму "Київські файли" (Нідерланди, 2023). 

Історик Володимир Бірчак, який був історичним консультантом фільму, розповість про те, як документальна стрічка створювалась, як шукали і відбирали людські історії, що увійшли до нього, а також про те, як склалась доля його героїв. Крім того, ви дізнаєтеся у яких архівах шукати інформацію про репресованого родича та як написати заяву в архів, а також про те, як архіви змінили свою роботу у зв' язку із повномасштабним вторгненням рф на територію України.

Спікер: Володимир Бірчак – історик, редактор "Історичної правди", заступник директора Архіву СБУ (2014-2016), сержант бригади "Хартія". 

Модератор: Вахтанг Кіпіані, історик, співзасновник "Історичної правди", сержант бригади "Хартія". 

Коли: 15 листопада, 17.00

Де: м. Харків, ЄрміловЦентр (майдан Свободи, 4)

Перед подією просимо попередньо пройти реєстрацію за посиланням.

 

Десять слів про Євгена Сверстюка

Якось у дитинстві Євген Сверстюк на запитання: ким ти хочеш бути, відповів: «Хочу сидіти в тюрмі за Україну». У сім’ї, де брат Дмитро загинув в УПА, а брат Яків був засуджений за діяльність в ОУН, Євген дитиною не бачив іншої стежки як продовження їхньої боротьби. Його зброєю було – Слово. І за нього таки відсидів 12 років концтаборів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.