Антон Дробович прозвітував за 5 років роботи на посаді голови УІНП

Голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович прозвітував за пʼять років роботи на посаді голови УІНП.

Про це інформує Укрінформ.

У грудні 2024 року завершується 5-річний термін роботи Антона Дробовича на посаді голови Українського інституту національної памʼяті. 

28 люстопада під час пресконференції Антон Дробович представив ключові показники роботи Інституту у сфері збереження національної пам'яті та напрацювання за основними напрямками діяльності. А також розповів про специфіку роботи Інституту в умовах повномасштабної війни.

Під час публічного звіту за п'ять років роботи УІНП Антон Дробович заявив, що ексгумацію поховань за новими заявками польської сторони у селі Угли Рівненської області й колишньому селі Пужники Тернопільської області можна провести протягом одного пошукового сезону.

"У нас є лист від 2019 року, в якому є перелік з чотирьох чи п'ятьох місць. По них наступного року, гадаю, можна так само почати і за 2025-2026 рік можна завершити, якщо буде добра воля. Єдине, там є нюанс про запит на перепоховання, наприклад, у селі Мостиська Львівської області. Для того, щоб їх здійснити, треба розширити кладовище. Але якщо перепоховати їх на діючому кладовищі або у місцях виявлення останків, то це теж можна зробити протягом 2025-2026 років", – запевнив голова Українського інституту національної пам'яті.

Крім того, очільник УІНП відзначив, що ситуація з українськими похованнями в Польщі свідчить про цілу низку актів вандалізму, значна частина з яких так і не була виправлена:

"Відновити зруйновану в Польщі табличку на горі Монастир можна взагалі за тиждень. Якщо у великій Польській Республіці знайдуться люди, які готові припинити цю ганьбу і наругу і відновити зганьблене українське місце пам'яті, яке в Польщі вже скоро десять років буде таким, то це можна буде зробити протягом декількох днів, тижня максимум".

Після закінченні каденції у грудні Антон Дробович зосередиться на питаннях розслідування злочинів РФ проти української культурної спадщини під час війни.

Відеотрансляцію пресконференції голови Українського інституту національної пам'яті Антона Дробовича можна переглянути за посиланням.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.