Антон Дробович прозвітував за 5 років роботи на посаді голови УІНП

Голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович прозвітував за пʼять років роботи на посаді голови УІНП.

Про це інформує Укрінформ.

У грудні 2024 року завершується 5-річний термін роботи Антона Дробовича на посаді голови Українського інституту національної памʼяті. 

28 люстопада під час пресконференції Антон Дробович представив ключові показники роботи Інституту у сфері збереження національної пам'яті та напрацювання за основними напрямками діяльності. А також розповів про специфіку роботи Інституту в умовах повномасштабної війни.

Під час публічного звіту за п'ять років роботи УІНП Антон Дробович заявив, що ексгумацію поховань за новими заявками польської сторони у селі Угли Рівненської області й колишньому селі Пужники Тернопільської області можна провести протягом одного пошукового сезону.

"У нас є лист від 2019 року, в якому є перелік з чотирьох чи п'ятьох місць. По них наступного року, гадаю, можна так само почати і за 2025-2026 рік можна завершити, якщо буде добра воля. Єдине, там є нюанс про запит на перепоховання, наприклад, у селі Мостиська Львівської області. Для того, щоб їх здійснити, треба розширити кладовище. Але якщо перепоховати їх на діючому кладовищі або у місцях виявлення останків, то це теж можна зробити протягом 2025-2026 років", – запевнив голова Українського інституту національної пам'яті.

Крім того, очільник УІНП відзначив, що ситуація з українськими похованнями в Польщі свідчить про цілу низку актів вандалізму, значна частина з яких так і не була виправлена:

"Відновити зруйновану в Польщі табличку на горі Монастир можна взагалі за тиждень. Якщо у великій Польській Республіці знайдуться люди, які готові припинити цю ганьбу і наругу і відновити зганьблене українське місце пам'яті, яке в Польщі вже скоро десять років буде таким, то це можна буде зробити протягом декількох днів, тижня максимум".

Після закінченні каденції у грудні Антон Дробович зосередиться на питаннях розслідування злочинів РФ проти української культурної спадщини під час війни.

Відеотрансляцію пресконференції голови Українського інституту національної пам'яті Антона Дробовича можна переглянути за посиланням.

 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.