Антон Дробович прозвітував за 5 років роботи на посаді голови УІНП

Голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович прозвітував за пʼять років роботи на посаді голови УІНП.

Про це інформує Укрінформ.

У грудні 2024 року завершується 5-річний термін роботи Антона Дробовича на посаді голови Українського інституту національної памʼяті. 

28 люстопада під час пресконференції Антон Дробович представив ключові показники роботи Інституту у сфері збереження національної пам'яті та напрацювання за основними напрямками діяльності. А також розповів про специфіку роботи Інституту в умовах повномасштабної війни.

Під час публічного звіту за п'ять років роботи УІНП Антон Дробович заявив, що ексгумацію поховань за новими заявками польської сторони у селі Угли Рівненської області й колишньому селі Пужники Тернопільської області можна провести протягом одного пошукового сезону.

"У нас є лист від 2019 року, в якому є перелік з чотирьох чи п'ятьох місць. По них наступного року, гадаю, можна так само почати і за 2025-2026 рік можна завершити, якщо буде добра воля. Єдине, там є нюанс про запит на перепоховання, наприклад, у селі Мостиська Львівської області. Для того, щоб їх здійснити, треба розширити кладовище. Але якщо перепоховати їх на діючому кладовищі або у місцях виявлення останків, то це теж можна зробити протягом 2025-2026 років", – запевнив голова Українського інституту національної пам'яті.

Крім того, очільник УІНП відзначив, що ситуація з українськими похованнями в Польщі свідчить про цілу низку актів вандалізму, значна частина з яких так і не була виправлена:

"Відновити зруйновану в Польщі табличку на горі Монастир можна взагалі за тиждень. Якщо у великій Польській Республіці знайдуться люди, які готові припинити цю ганьбу і наругу і відновити зганьблене українське місце пам'яті, яке в Польщі вже скоро десять років буде таким, то це можна буде зробити протягом декількох днів, тижня максимум".

Після закінченні каденції у грудні Антон Дробович зосередиться на питаннях розслідування злочинів РФ проти української культурної спадщини під час війни.

Відеотрансляцію пресконференції голови Українського інституту національної пам'яті Антона Дробовича можна переглянути за посиланням.

 

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Мирон Коновалець. "Він ніколи не афішував те, що робив для брата"

На відміну від Євгена Коновальця, який фігурує у багатьох справах і сотнях довідок та агентурних повідомлень органів нквс, про брата Мирона відомостей дуже мало. Водночас його роль у діяльності УВО і ОУН була доволі важливою, хоч і мало публічною. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України вдалося знайти й дослідити кілька цікавих документів, які підтверджують це і доповнюють скупі сторінки біографії Мирона Коновальця – доктора права, талановитого журналіста і активного громадського діяча.

Симон Петлюра і День Української Державності

Серед розсекречених документів у архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено текст промови голови Директорії УНР, Головного Отамана військ і флоту УНР Симона Петлюри з нагоди свята Української Державності. Цей текст зберігався у політвиховника Воєнної округи "Заграва" Української повстанської армії Степана Костецького на псевдо Зимний і слугував зразком для проведення виховної роботи у колі повстанців.