АНОНС: Дискусія "Україна в XIX столітті: суперечності національного самоусвідомлення"

8 листопада у Національному художньому музеї України відбудеться розмова з запрошеними експертами на тему "Україна в XIX столітті: суперечності національного самоусвідомлення".

Про це інформує Національний художній музей України.

У ХІХ столітті розвиток української національної свідомості стикався з протидією, яка полягала не лише в прямих заборонах з боку імперії, але й у її культурній експансії на українське середовище. В цю добу відбувалось становлення російської нації: космополітична культура феодальної верхівки змінюється націоналізмом середнього класу; орієнтація на світову класику – орієнтацією на великоруські традиції, насаджувані як загальнонаціональні. Прогрес у розбудові міст, розвитку мистецтва, освіти обертається витісненням місцевих традицій великоруськими.

Для українців ця тенденція є особливо згубною через нечіткість розмежування історичної традиції, спільність релігії та феномен російської мови, близької до книжної староукраїнської. Показовим прикладом підміни національної свідомості є постать видатного київського митця-педагога Миколи Мурашка, який пройшов шлях від чітко виявленої ворожості до насаджуваної великоруської ідентичності в 1860-х до усвідомлення себе "російською людиною" у 1890-х. Дослідження подібних феноменів дозволить краще зрозуміти суперечності національного самоусвідомлення українців, сформованого у протидії асиміляції, яку провадила бюрократична машина імперії.

Учасники дискусії:

Ігор Гирич, доктор історичних наук, завідувач сектору Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.Грушевського НАН України,

Ганна Веселовська, театрознавиця, доктор мистецтвознавства, завідувачка відділу перформативних практик і сценічного мистецтва Інстиуту проблем сучасного мистецтва,

Олена Мокроусова, історикиня архітектури, пам'яткознавиця, кандидат історичних наук, заступниця генерального директора з наукової роботи Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам'яток,

Олег Яськів, культуролог, кінознавець, директор Центру Шептицького Укриїнського католицького університету.

Коли: 8 листопада о 16:00

Де: Національний художній музей України, вул. М. Грушевського, 6, Kyiv

 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.