Музею Голодомору передадуть касети з записами експедицій американського дослідника Вільяма Нолла
Йдеться про матеріали наукових експедицій 1989-1994 років територією України, здійснених американським дослідником і етномузикологом Вільямом Ноллом.
Про це інформує Музей Голодомору.
Про це стало відомо 22 жовтня на презентації онлайн-архіву "Великі трансформації", платформи і проєкту, реалізованого Центром досліджень усної історії і культури за підтримки Український культурний фонд та Фундації Голодомору Holodomor Research and Education Consortium - HREC.
В основі онлайн-платформи Великі Трансформації лежать матеріали наукових експедицій 1989-1994 років територією України, здійснених американським дослідником, етномузикологом Вільямом Ноллом разом з директоркою ГО "Центр досліджень усної історії і культури" (сьогодні - засновницею та директоркою Видавництва "РОДОВІД") Лідією Лихач за участі етнологів та фольклористів Валентини Борисенко, Віри Зайченко, Лариси Новікової, Галини та Миколи Корнієнків, Антоніни Палагнюк та інших. Разом вони опитали понад 400 селян та зібрали архівні матеріали тих, хто застав часи Голодомору та колективізації УРСР.
Дослідження, а відтак і матеріали платформи, поділяли на 3 теми: Кобзарі та лірники (аудіо- та відеозаписи музичних творів у виконанні кобзарів та лірників і інтерв'ю з ними), Інструментальна та вокальна музика (записи інструментальної музики, виконаної на традиційних народних інструментах, ритуальні обрядові співи з різних етнографічних регіонів України) та Усна історія (інтерв'ю з сучасниками про трансформації селянського традиційного суспільства, що відбулися під пресом колективізації та Голодомору 1932-1933 років).
"Колекція Вільяма Нолла за своїм значенням є майже ідентичною колекції Комісії Конгресу США з питань голоду в Україні, яка працювала у 1985-1988 роках під керівництвом Джеймса Мейса. Ми в музейній колекції не маємо записів інтерв'ю з респондентами такого часу народження і часу запису, наші перші записи датуються десятьма роками пізніше. А Вільям Нолл записав людей, народжених у перші роки ХХ століття, які у дорослому віці пережили колективізацію, розкуркулення, масові голоди 1920-х і 1940-х років, Голодомор, війну та на собі зазнали всі "принади" того, що ми називаємо "колгоспним рабством". Колекція містить унікальні розповіді, наприклад про створення артілей чи ТСОЗів, що нам фіксувати вже не довелося", - зазначила Генеральна директорка Музею Голодомору Леся Гасиджак.
