IN MEMORIAM: У Львові відійшов у засвіти музейник і науковець Тарас Різун

Тарас Різун був головним зберігачем фондів музею "Територія терору".

29 жовтня 2024

Про це повідомила команда Музею "Територія Терору".

"Пан Тарас завжди говорив, що ми маємо зберігати наші фонди так, щоб майбутні покоління мали доступ до архівів через сотні і більше років. Тепер наша відповідальність за це лише примножилась", - йдеться у повідомленні.

Тарас Різун - музейник, науковець, редактор, перекладач, письменника. На цій посаді головного зберігача фондів Музею "Територія Терору" працював з 2019 року. Загалом музейній праці присвятив понад десять років, почавши свій трудовий шлях ще 1989 року у Львівському літературно-меморіальному музеї Івана Франка.

Тарас Різун був безпосередньо причетний до сканування експонатів Музею "Територія Терору". 3D-тур музеєм можна побачити на сайті музею.

Тарас Різун

ukrainer.net

Теми

Дивіться також

У Львові встановлять пам'ятник Роману Шухевичу

АНОНС: Лекція Івана Монолатія про образ дружини українського авантюриста Якова Макогона

Вандали сплюндрували могили військових на Личаківському цвинтарі у Львові

"Оссолінеум" виклав у відкритий доступ оцифровані перші львівські газети 1776–1805 років

АНОНС: Презентація книги Пйотра М. Маєвського "Коли спалахне війна? 1938. Аналіз кризи"

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

14 серпня 2026 — Олександр Скрипник

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

5 серпня 2026 — Юстина Дудек

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

31 липня 2026 — Іван Гаврилюк

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

22 липня 2026 — Олександр Цепурдей

Всі тексти «Історичної правди»

13 серпня, 21:45

На Львівщину привезли пам’ятник із могили Коновальця у Нідерландах

13 серпня, 16:20

На Полтавщині археологи виявили монети XIV століття

12 серпня, 13:38

У Полтаві виставляють на аукціон хату Патріарха Мстислава

12 серпня, 13:29

В Україні останки Євгена Коновальця досліджуватимуть науковці

Всі новини