У Фінляндії закрили музей Леніна

Музей Леніна у місті Тампере на півдні Фінляндії працював майже 80 років.

Про це інформує фінське медіа Yle.

Музей у 1946 році заснувало Товариство "Фінляндія-СРСР". Саме у цій будівлі у Тампере у 1905 році вперше зустрілися майбутні радянські лідери Володимир Ленін та Йосип Сталін.

Про плани закрити музей оголосили ще навесні 2024 року. Новина зацікавила низку пропагандистських російських медіа, проте керівництво музею відмовилося від коментарів росіянам.

"Ми не хочемо бути частиною пропагандистських воєн чи політики влади. Ми хочемо займатися звичайною, безпечною музейною діяльністю", — каже директор установи Калле Калліо.

У лютому в будівлі колишнього музею Леніна планують відкрити Музей східних відносин Nootti. Його експозиція розповідатиме про політику, історію, стосунки фінів і росіян, СРСР і сучасність.

 

Десять слів про Євгена Сверстюка

Якось у дитинстві Євген Сверстюк на запитання: ким ти хочеш бути, відповів: «Хочу сидіти в тюрмі за Україну». У сім’ї, де брат Дмитро загинув в УПА, а брат Яків був засуджений за діяльність в ОУН, Євген дитиною не бачив іншої стежки як продовження їхньої боротьби. Його зброєю було – Слово. І за нього таки відсидів 12 років концтаборів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.