АНОНС: Урочисте відкриття погруддя Миколі Міхновському

10 листопада на Байковому кладовищі у Києві відбудеться урочисте відкриття погруддя ідеологу українського самостійництва Миколі Міхновському.

Про це повідомив президент Історичного клубу "Холодний Яр" Роман Коваль.

"Дмитро Донцов писав, що Міхновський проголосив ідею Самостійної України тоном "певним себе, ясним, виразним, відважним". і додав: "я сказав би, тоном панським, шляхетним, в якім не було й тіні запобігливо-покірного тону до "старшого брата", тоном мужнім, подекуди трагічним, тоном політичного заклику до великих діл". Міхновський, стверджував Донцов, апелював "до людей віри, честі і характеру". І ми апелюємо "до людей віри, честі і характеру" – приходьте 10 листопада на відкриття нового – бронзового! – пам'ятника Миколі Міхновського", - написав на своїй сторінці у Фейсбук Роман Коваль..

Історичний клуб ""Холодний Яр", Благодійний фонд "GloryUA" і Благодійний фонд "Україно! Я за тебе!" спорудили пам'ятник Миколі Міхновському замість пошкодженого вандалами меморіального знаку на могилі ідейного засновника Української держави на початку липня 2024 року.

Скульптор Ігор Семак, творець Меморіалу козакам-добровольцям у Холодному Яру.

Організатори: Роман Коваль, Максим Коляденко та Олексій Мушак.

Відкриття пам'ятника відбудеться 10 листопада об 11.00 на Байковому кладовищі.

Нагадаємо, раніше, 2016 року вандали вже руйнували бронзовий пам'ятник Миколі Міхновському на Байковому кладовищі в Києві. 2 вересня 2023 року Історичний клуб "Холодний Яр" поставили мармурову плиту на місці його поховання.

 

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.