АНОНС: Урочисте відкриття погруддя Миколі Міхновському

10 листопада на Байковому кладовищі у Києві відбудеться урочисте відкриття погруддя ідеологу українського самостійництва Миколі Міхновському.

Про це повідомив президент Історичного клубу "Холодний Яр" Роман Коваль.

"Дмитро Донцов писав, що Міхновський проголосив ідею Самостійної України тоном "певним себе, ясним, виразним, відважним". і додав: "я сказав би, тоном панським, шляхетним, в якім не було й тіні запобігливо-покірного тону до "старшого брата", тоном мужнім, подекуди трагічним, тоном політичного заклику до великих діл". Міхновський, стверджував Донцов, апелював "до людей віри, честі і характеру". І ми апелюємо "до людей віри, честі і характеру" – приходьте 10 листопада на відкриття нового – бронзового! – пам'ятника Миколі Міхновського", - написав на своїй сторінці у Фейсбук Роман Коваль..

Історичний клуб ""Холодний Яр", Благодійний фонд "GloryUA" і Благодійний фонд "Україно! Я за тебе!" спорудили пам'ятник Миколі Міхновському замість пошкодженого вандалами меморіального знаку на могилі ідейного засновника Української держави на початку липня 2024 року.

Скульптор Ігор Семак, творець Меморіалу козакам-добровольцям у Холодному Яру.

Організатори: Роман Коваль, Максим Коляденко та Олексій Мушак.

Відкриття пам'ятника відбудеться 10 листопада об 11.00 на Байковому кладовищі.

Нагадаємо, раніше, 2016 року вандали вже руйнували бронзовий пам'ятник Миколі Міхновському на Байковому кладовищі в Києві. 2 вересня 2023 року Історичний клуб "Холодний Яр" поставили мармурову плиту на місці його поховання.

 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.