На Львівщині подали позов до суду через демонтаж радянського пам’ятника

Мешканець Белзької громади на Львівщині подав позов до суду на органи влади, бо вважає незаконним демонтаж пам'ятника радянському солдату.

Про це повідомив перший заступник голови Львівської ОВА Андрій Годик.

Як вказано у рішенні Львівського окружного адмінсуду від 10 жовтня, позов подав Василь Б., мешканець села Домашів Шептицького району (колишнього Червоноградського). Чоловік вважав, що пам'ятник радянському солдату, встановлений у його селі, знесли незаконно влітку 2023 року у межах декомунізації.

Відтак він вимагав, аби цей демонтаж суд визнав незаконним, а також зобов'язав Львівську ОВА та Белзьку міську раду встановити на цьому місці новий монумент, але уже українському воїну.

"Пам'ятник у формі невідомого солдата [у селі Домашів] був засобом пропаганди російської імперської політики, містив її символіку, а також глорифікував та виправдовував колоніальну політику ворога, був встановлений на етнічній території поновленого українського народу як символ його підкорення", – пояснювали свою позицію у Львівській ОВА.

Суд погодився з такими аргументами і постановив, що знесення цього пам'ятника не суперечить чинному законодавству України. Зрештою Львівський окружний адмінсуд повністю відмовив у задоволенні позову Василя Б. На рішення ще можна подати апеляцію.

Варто зазначити, що Львівська область стала першою в Україні, яка позбулась радянської монументальної спадщини. останній радянський пам'ятник на території Львівщини знесли наприкінці 2023 року.

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.