IN MEMORIAM: Помер дослідник УПА Влад Сапа

Від раптової хвороби 4 листопада помер 32-річний дослідник і популяризатор історії Української повстанської армії Влад Сапа.

Про це повідомив історик Ігор Бігун.

"Помер мій ідейний товариш і співзасновник сторінки "Український визвольний рух ОУН і УПА". Ми з ним займалися популяризацією історії УПА ще з початку 2010-х, коли були студентами. Разом брали участь у студентському конкурсі від Центр Досліджень Визвольного Руху 2013 року", - написав на своїй сторінці у Фейсбук Ігор Бігун.

Влад Сапа народився 1 травня 1992 року у місті Хорол на Полтавщині, навчався в Національній юридичній академії ім. Ярослава Мудрого в Харкові. 

У жовтні 2013 року — був фіналістом студентського конкурсу "Український визвольний рух 1920-х – 1950-х років" від Центру досліджень визвольного руху, що проходив у Могилянській Академії. Влад тоді не ввійшов до трійки переможців, але одержав окрему відзнаку від члена журі Володимира В'ятровича, як автор якісної праці "Боротьба радянських сил із підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році".

Разом з Ігорем Бігуном створив і розвивав спільноту "Український визвольний рух – ОУН та УПА".

У березні 2015 року Влада Сапу мобілізували до Збройних сил України. 26 лютого 2023 року звільнився у відставку зі Збройних сил за станом здоров'я у званні капітана.

 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.