IN MEMORIAM: Помер дослідник УПА Влад Сапа

Від раптової хвороби 4 листопада помер 32-річний дослідник і популяризатор історії Української повстанської армії Влад Сапа.

Про це повідомив історик Ігор Бігун.

"Помер мій ідейний товариш і співзасновник сторінки "Український визвольний рух ОУН і УПА". Ми з ним займалися популяризацією історії УПА ще з початку 2010-х, коли були студентами. Разом брали участь у студентському конкурсі від Центр Досліджень Визвольного Руху 2013 року", - написав на своїй сторінці у Фейсбук Ігор Бігун.

Влад Сапа народився 1 травня 1992 року у місті Хорол на Полтавщині, навчався в Національній юридичній академії ім. Ярослава Мудрого в Харкові. 

У жовтні 2013 року — був фіналістом студентського конкурсу "Український визвольний рух 1920-х – 1950-х років" від Центру досліджень визвольного руху, що проходив у Могилянській Академії. Влад тоді не ввійшов до трійки переможців, але одержав окрему відзнаку від члена журі Володимира В'ятровича, як автор якісної праці "Боротьба радянських сил із підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році".

Разом з Ігорем Бігуном створив і розвивав спільноту "Український визвольний рух – ОУН та УПА".

У березні 2015 року Влада Сапу мобілізували до Збройних сил України. 26 лютого 2023 року звільнився у відставку зі Збройних сил за станом здоров'я у званні капітана.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.