Створено історичний ресурс "Нескорена Буковина. Хроніки Опору"

Створено історичний ресурс "Нескорена Буковина. Хроніки Опору", присвячений національно-визвольному руху на Буковині в 40-х роках ХХ століття.

Про це повідомив автор проєкту Василь Буковинець.

"За результатами багаторічних досліджень, тривалої роботи в українських архівах та з нагоди 33-ї річниці Незалежності України, започаткував роботу історичного ресурсу "Нескорена Буковина. Хроніки Опору", присвяченого сторінкам історії національно-визвольного руху на Буковині в 40-х роках ХХ століття", - написав на своїй сторінці у Фейсбук Василь Буковинець.

Планується зібрати на одній платформі усі документи, світлини, спогади, а також публікації дослідників опору буковинців численним окупантам впродовж 40-х років минулого століття.

Мета - згадати, назвати та належно пошанувати пам'ять усіх, хто ризикуючи власним життям чи свободою боролися за Самостійність України майже сто років тому.

На сайті розміщуватимуться оцифровані розсекречені документи українських архівів, які стосуються героїчних сторінок опору Буковинців радянській та румунській окупаціям.

Також на сайті акумулюватиметься інформація про діяльність підпілля ОУН на Буковині – документи, агітаційні матеріали (листівки), фотографії, біографічні довідки.

Сайт стане в нагоді науковцям, студентам, краєзнавцям та усім, хто цікавиться історичне минуло краю, або ж тим, хто шукає згадки про долю ваших родичів.

"Ресурс лише розпочинає свою роботу, проте вже нині можна скористатись пошуком та спробувати пошукати інформацію про буремні події того часу, своє село чи когось із родичів чи відомих підпільників. Сподіваємося, що з часом стане справжнім електронним архівом, бібліотекою та енциклопедією з діяльності ОУН та УПА на Буковині", - зазначив Василь Буковинець.

Цей проект є спільним результатом багаторічної роботи Дмитра Проданика (зібрані документи буковинського підпілля, біографічні довідки на повстанців, доля та бойовий шлях Миколи Кричуна-"Черемшини"), Миколи Рубанця (сенсаційні публікації щодо Проголошення Незалежності України на Буковині в червні 1941 р., Голоду 1946-47 років, розстрільної команди в місцевому НКВД та багато іншого), Миколи Черешнюка (зібрані свідчення учасників підпілля та біографічні довідки на повстанців із сіл Заставнівщини), свідчення та документи, зібрані п. Войцехівською Іриною Франківною, Іваном Фостієм.

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.