Створено історичний ресурс "Нескорена Буковина. Хроніки Опору"

Створено історичний ресурс "Нескорена Буковина. Хроніки Опору", присвячений національно-визвольному руху на Буковині в 40-х роках ХХ століття.

Про це повідомив автор проєкту Василь Буковинець.

"За результатами багаторічних досліджень, тривалої роботи в українських архівах та з нагоди 33-ї річниці Незалежності України, започаткував роботу історичного ресурсу "Нескорена Буковина. Хроніки Опору", присвяченого сторінкам історії національно-визвольного руху на Буковині в 40-х роках ХХ століття", - написав на своїй сторінці у Фейсбук Василь Буковинець.

Планується зібрати на одній платформі усі документи, світлини, спогади, а також публікації дослідників опору буковинців численним окупантам впродовж 40-х років минулого століття.

Мета - згадати, назвати та належно пошанувати пам'ять усіх, хто ризикуючи власним життям чи свободою боролися за Самостійність України майже сто років тому.

На сайті розміщуватимуться оцифровані розсекречені документи українських архівів, які стосуються героїчних сторінок опору Буковинців радянській та румунській окупаціям.

Також на сайті акумулюватиметься інформація про діяльність підпілля ОУН на Буковині – документи, агітаційні матеріали (листівки), фотографії, біографічні довідки.

Сайт стане в нагоді науковцям, студентам, краєзнавцям та усім, хто цікавиться історичне минуло краю, або ж тим, хто шукає згадки про долю ваших родичів.

"Ресурс лише розпочинає свою роботу, проте вже нині можна скористатись пошуком та спробувати пошукати інформацію про буремні події того часу, своє село чи когось із родичів чи відомих підпільників. Сподіваємося, що з часом стане справжнім електронним архівом, бібліотекою та енциклопедією з діяльності ОУН та УПА на Буковині", - зазначив Василь Буковинець.

Цей проект є спільним результатом багаторічної роботи Дмитра Проданика (зібрані документи буковинського підпілля, біографічні довідки на повстанців, доля та бойовий шлях Миколи Кричуна-"Черемшини"), Миколи Рубанця (сенсаційні публікації щодо Проголошення Незалежності України на Буковині в червні 1941 р., Голоду 1946-47 років, розстрільної команди в місцевому НКВД та багато іншого), Миколи Черешнюка (зібрані свідчення учасників підпілля та біографічні довідки на повстанців із сіл Заставнівщини), свідчення та документи, зібрані п. Войцехівською Іриною Франківною, Іваном Фостієм.

 

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".