Створено історичний ресурс "Нескорена Буковина. Хроніки Опору"

Створено історичний ресурс "Нескорена Буковина. Хроніки Опору", присвячений національно-визвольному руху на Буковині в 40-х роках ХХ століття.

Про це повідомив автор проєкту Василь Буковинець.

"За результатами багаторічних досліджень, тривалої роботи в українських архівах та з нагоди 33-ї річниці Незалежності України, започаткував роботу історичного ресурсу "Нескорена Буковина. Хроніки Опору", присвяченого сторінкам історії національно-визвольного руху на Буковині в 40-х роках ХХ століття", - написав на своїй сторінці у Фейсбук Василь Буковинець.

Планується зібрати на одній платформі усі документи, світлини, спогади, а також публікації дослідників опору буковинців численним окупантам впродовж 40-х років минулого століття.

Мета - згадати, назвати та належно пошанувати пам'ять усіх, хто ризикуючи власним життям чи свободою боролися за Самостійність України майже сто років тому.

На сайті розміщуватимуться оцифровані розсекречені документи українських архівів, які стосуються героїчних сторінок опору Буковинців радянській та румунській окупаціям.

Також на сайті акумулюватиметься інформація про діяльність підпілля ОУН на Буковині – документи, агітаційні матеріали (листівки), фотографії, біографічні довідки.

Сайт стане в нагоді науковцям, студентам, краєзнавцям та усім, хто цікавиться історичне минуло краю, або ж тим, хто шукає згадки про долю ваших родичів.

"Ресурс лише розпочинає свою роботу, проте вже нині можна скористатись пошуком та спробувати пошукати інформацію про буремні події того часу, своє село чи когось із родичів чи відомих підпільників. Сподіваємося, що з часом стане справжнім електронним архівом, бібліотекою та енциклопедією з діяльності ОУН та УПА на Буковині", - зазначив Василь Буковинець.

Цей проект є спільним результатом багаторічної роботи Дмитра Проданика (зібрані документи буковинського підпілля, біографічні довідки на повстанців, доля та бойовий шлях Миколи Кричуна-"Черемшини"), Миколи Рубанця (сенсаційні публікації щодо Проголошення Незалежності України на Буковині в червні 1941 р., Голоду 1946-47 років, розстрільної команди в місцевому НКВД та багато іншого), Миколи Черешнюка (зібрані свідчення учасників підпілля та біографічні довідки на повстанців із сіл Заставнівщини), свідчення та документи, зібрані п. Войцехівською Іриною Франківною, Іваном Фостієм.

 

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.