На Волині знайшли трафарети, які ймовірно належали ОУН і УПА

Металеві таблички знайшли в селі Ощів Горохівської територіальної громади.

Про це Район.Історія розповів директор музею Олег Дергай.

Трафарети випадково розкопали на одному з обійсть під час будівництва. Вони пролежали в землі на глибині 1,5 метра не менше 80 років. 

"Найімовірніше трафарети використовували для написів на стінах. Про це свідчать цвяхи більших та менших розмірів, призначені для кріплення. Таблиці є досить об'ємними. В основному – 53 на 25 сантиметрів, що дозволяло вмістити великий обсяг тексту. Написи на трафаретах – українською та російською мовами. Останньою – звернення до росіян із закликом повалити більшовицьку владу та створити свою незалежну державу", – розповів Олег Дергай.

Замість російської літери "и" в написах на табличках часто використовується українська "і". Це дозволяє припускати, що людина, причетна до написання даних пропагандистських текстів володіла російською мовою недосконало.

Не меншої уваги заслуговує манера виготовлення трафаретів. Наочним прикладом є елементи укріплення пошкоджених або невдало написаних літер. Такими, зокрема, є алюмінієві та мідні дротики, а також звичайні металеві заклепки.

"Дані таблички, ймовірно, належали повстанцям Горохівської округи ОУН-УПА та використовувалися від 1943 року. Вони містили заклики до свободи і незалежності. Зокрема, спонукали народ боротися з радянськими й німецькими окупантами", – пояснив Олег Дергай.

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".