Книга Олександра Зінченка "Як українці зруйнували імперію зла" серед номінантів на здобуття Премії імені Шевельова-2024

Книга історика, журналіста і співзасновника "Історичної правди" Олександра Зінченка "Як українці зруйнували імперію зла" увійшла до списку номінантів на здобуття Премії імені Юрія Шевельова 2024 року.

Про це повідомив Український ПЕН.

15 жовтня Український ПЕН завершив прийом зголошень на здобуття Премії імені Юрія Шевельова за найкращу українську книжку есеїстики 2024 року. Після аналізу поданих заявок на відповідність технічним і жанровим критеріям Премії члени Капітули оголосили довгий список номінантів.

До довгого списку ввійшло 9 видань:

Асєєв Станіслав, "Мельхіоровий слон або Людина, яка думала" (Чорна гора)

Беспалов Максим, "У пошуках Єви" (Локальна історія)

Буйських Юлія, "На захід від Бугу" (Видавництво 21)

Зінченко Олександр, "Як українці зруйнували імперію зла" (Vivat)

Лаюк Мирослав, "Бахмут" (Видавництво "Українер")

Макаров Юрій, "Та невже! Книга особистих відкриттів" (Дух і Літера)

Махно Василь, "Кури не літають" (Видавництво Старого Лева )

Санченко Антон, "На чорноморській хвилі : 33 століття копаного моря" (Видавництво Богдан)

Філоненко Борис, "Культура під тиском від ООО/ОООО" (ist publishing)

Переможця чи переможницю оголосять 17 грудня в Києві.

Премію імені Шевельова заснували у 2013-му PEN Ukraine, Києво-Могилянська бізнес-школа, видавництво "Дух і Літера", Центр юдаїки та Український науковий інститут Гарвардського університету. Її назвали на честь Юрія Шевельова, який започаткував модерну українську есеїстику. Премія відзначає внесок у невіддільні для жанру цінності — незалежність думки та витонченість стилю.

 

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.