Директорка Харківського ЛітМузею Тетяна Пилипчук стала лауреаткою Премії імені Василя Стуса 2024 року

Члени журі Премії оголосили ім’я лауреатки під час урочистої церемонії, яка відбулася 10 вересня у Києво-Могилянській Бізнес-Школі.

Про це повідомляє Український ПЕН.

Тетяна Пилипчук – культурна менеджерка і волонтерка, директорка Харківського літературного музею, дослідниця української літератури 1920-х – 1930-х років. З 2022 по 2024 роки Тетяна курувала фестиваль "Пʼятий Харків", з 2021 року організовує роботу Харківської мистецької резиденції "Слово". Протягом років незалежності ЛітМузей зробив величезний внесок у збереження і поширення пам'яті про українських митців 1920-х та дисидентів радянського періоду. З 2022 року музей є частиною спільноти, яка оберігає місто і об'єднує військових, митців і волонтерів.

"Чи було страшно нашим шістдесятникам опинитись у нелюдських умовах радянських таборів, не бачити своїх рідних, не мати можливості виховувати дітей? Думаю, так. Та в ситуації граничного досвіду очевидним стає те, що насправді важливо. Не гідно було боятись, коли забирали власну гідність. Чи страшно нам сьогодні? Так. Але ми теж обрали не боятись. І мені здається, що нам сьогодні трішечки легше, тому що у нас є наша історична і культурна спадщина – і українських 1920 х, і українського руху опору 1960 х. Ми її змогли зберегти попри всі численні спроби росії знишити наші твори і наших авторів. І такі премії – Василя Стуса, або Юрія Шевельова  це теж про спадковість і збереження памʼяті", – сказала Тетяна Пилипчук під час церемонії.

Лауреатка Премії імені Василя Стуса отримала грошову винагороду та статуетку, розроблену дизайнером Дмитром Покрасьоном та скульптором Станіславом Кадочниковим.

Премія імені Василя Стуса – одна з найдавніших українських премій у царині культури. 1989-го року її заснувала Українська асоціація незалежної творчої інтелігенції на чолі з Євгеном Сверстюком. Починаючи з 2016 року, Український ПЕН, Києво-Могилянська Бізнес-Школа та видавництво "Дух і Літера" продовжили цю ініціативу. 

Премію імені Василя Стуса щороку вручають літераторам, митцям, режисерам, музикантам, культурним менеджерам, громадським діячам за внесок в українську культуру й стійкість громадянської позиції. З часу заснування Премії її отримали понад 70 українських митців. у 2023 році лауреатом Премії став режисер-документаліст, письменник та публіцист Сергій Буковський.

 

Десять слів про Євгена Сверстюка

Якось у дитинстві Євген Сверстюк на запитання: ким ти хочеш бути, відповів: «Хочу сидіти в тюрмі за Україну». У сім’ї, де брат Дмитро загинув в УПА, а брат Яків був засуджений за діяльність в ОУН, Євген дитиною не бачив іншої стежки як продовження їхньої боротьби. Його зброєю було – Слово. І за нього таки відсидів 12 років концтаборів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.