Директорка Харківського ЛітМузею Тетяна Пилипчук стала лауреаткою Премії імені Василя Стуса 2024 року

Члени журі Премії оголосили ім’я лауреатки під час урочистої церемонії, яка відбулася 10 вересня у Києво-Могилянській Бізнес-Школі.

Про це повідомляє Український ПЕН.

Тетяна Пилипчук – культурна менеджерка і волонтерка, директорка Харківського літературного музею, дослідниця української літератури 1920-х – 1930-х років. З 2022 по 2024 роки Тетяна курувала фестиваль "Пʼятий Харків", з 2021 року організовує роботу Харківської мистецької резиденції "Слово". Протягом років незалежності ЛітМузей зробив величезний внесок у збереження і поширення пам'яті про українських митців 1920-х та дисидентів радянського періоду. З 2022 року музей є частиною спільноти, яка оберігає місто і об'єднує військових, митців і волонтерів.

"Чи було страшно нашим шістдесятникам опинитись у нелюдських умовах радянських таборів, не бачити своїх рідних, не мати можливості виховувати дітей? Думаю, так. Та в ситуації граничного досвіду очевидним стає те, що насправді важливо. Не гідно було боятись, коли забирали власну гідність. Чи страшно нам сьогодні? Так. Але ми теж обрали не боятись. І мені здається, що нам сьогодні трішечки легше, тому що у нас є наша історична і культурна спадщина – і українських 1920 х, і українського руху опору 1960 х. Ми її змогли зберегти попри всі численні спроби росії знишити наші твори і наших авторів. І такі премії – Василя Стуса, або Юрія Шевельова – це теж про спадковість і збереження памʼяті", – сказала Тетяна Пилипчук під час церемонії.

Лауреатка Премії імені Василя Стуса отримала грошову винагороду та статуетку, розроблену дизайнером Дмитром Покрасьоном та скульптором Станіславом Кадочниковим.

Премія імені Василя Стуса – одна з найдавніших українських премій у царині культури. 1989-го року її заснувала Українська асоціація незалежної творчої інтелігенції на чолі з Євгеном Сверстюком. Починаючи з 2016 року, Український ПЕН, Києво-Могилянська Бізнес-Школа та видавництво "Дух і Літера" продовжили цю ініціативу. 

Премію імені Василя Стуса щороку вручають літераторам, митцям, режисерам, музикантам, культурним менеджерам, громадським діячам за внесок в українську культуру й стійкість громадянської позиції. З часу заснування Премії її отримали понад 70 українських митців. у 2023 році лауреатом Премії став режисер-документаліст, письменник та публіцист Сергій Буковський.

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.