В Ужгороді презентували 16-томне видання "Історії України" Сергія Федаки

Наприкінці листопада в Ужгородському університеті презентували 16-томне видання "Історії України" доктора історичних наук, професора Ужгородського національного університету Сергія Федаки.

Про це повідомив організатор та модератор заходу заслужений журналіст України, директор Інформаційно-видавничого центру УжНУ Василь Ільницький.

Свій перший проєкт під назвою "Історія України від найдавніших часів до 1648 року" Сергій Федака здав до київського видавництва "Знання". Рукописи потрапили на рецензію до сумнозвісного Дмитра Табачника, який заборонив видавати книгу. Проте, 21 лютого 2014 року Янукович втік із Межигір'я, а за ним — і його підопічні. Уже через місяць "Знання", позбувшись цензури колишньої партійної влади, друкує том Сергія Федаки, який містив понад 700 сторінок "Історії України від найдавніших часів до Богдана Хмельницького". 

У 2018-2019 роках побачили світ ще дві нові книги Сергія Федака: "Давні цивілізації України" і "Українські землі у середні віки". З 2020 року історик почав видавати свій 16-томник "Історія України".

"З одного боку нібито усе було проти того, щоб ці томи виходили чи презентувалися. На початку 2020 року я домовився в обласній бібліотеці про презентацію першого тому, а 12 березня розпочався всеукраїнський антиковідний карантин. У період обмежень закривалися культурні та державні заклади, в Ужгороді автобуси не курсували тижнями. У 2022 році, з початком Визвольної війни, додалися нові виклики: часті повітряні тривоги, перебої зі світлом та інші труднощі. Проте, мені таки вдалося представити в Закарпатській обласній науковій бібліотеці ім. Ф.Потушняка перші 6 томів, а потім аж 15 частину", - розповів Сергій Федака.

Праця вражає масштабністю охоплених подій та кількістю опрацьованих джерел. Загалом в 16 книгах серії історик покликається на 10 585 джерел, а обсяг наукового доробку сягає понад 3700 сторінок. Історія України викладена від кам'яного віку і до наших днів.

Перша книга повністю присвячена кам'яному віку. Наступний том — мідно-бронзовому віку та початку залізного, значна кількість викладеного матеріалу приурочена Трипіллю. Наступний доробок присвячений скіфо-античній добі. Четверта книга – періоду "Великого переселення народів". У п'ятому томі — про "Київську Русь". Шосте наукове напрацювання — про феодальне розроблення до 1242 року. 

Сергій Федака відзначає, що особливо складно писався 7-й том, який охоплює період з 1242 до 1492 років. Тієї пори більша частина земель України була підвладна Золотій Орді, йдеться і про добу Галицько-Волинської держави, часи, коли починаються війни із сусідніми країнами за українські землі. Наступний том – "Козацько-шляхетська доба". Дев'ятий доробок присвячений гетьманській добі. У десятому томі висвітлено події та реалії імперської доби, а одинадцята книга серії охоплює найменший серед інших проміжок часу — від 1914 до 1923 рр., Перша світова війна і українські визвольні змагання.

12 книга — "Міжвоєнна доба", яка змальовує період з 1923 по 1938 роки. Том 13 — "Передумови, хід подій і відлуння" охоплює 1938-1954 роки, йдеться про Другу світову війну та її наслідки, а чотирнадцятий доробок має назву "Атомна доба". У книзі розписані події починаючи з 1954 року, коли було проведено масові випробування атомної бомби, до аварії на Чорнобильській АЕС у квітні 1986 року, її наслідки та вплив. Передостанній 15 том — "Унезалежнення" — розповідає про переломний період в житті України від 1986 до 1996 років.

Заключна 16 частина називається "Розбудова держави" (1996-2024). У ньому днем за днем описано події "Помаранчевої революції" та "Революції Гідності". Остання третина тому присвячена сучасній російсько-українській війні, починаючи від весни 2014 до літа 2024 року.

"Будь-яка історія тільки тоді чогось варта, коли вона максимально детальна і всі події подаються у причинно-наслідковому зв'язку", - саме такого принципу притримувався історик, коли викладав інформацію у своєму 16-томнику. 

 

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.