У Софії Київській презентували "Історію України-Руси" Грушевського англійською мовою

21 лютого У Софії Київській презентували англомовний десятитомник "Історії України-Руси" Михайла Грушевського.

Про це дружина Президента Олена Зеленська написала у Фейсбуці.

"Десятитомну "Історію України-Руси" Михайло Грушевський писав 38 років. І це не лише праця його життя – це перша академічна історія України як окремої держави, що веде початок від Київської Русі. Для, нас сучасних українців, – ніби звичний факт. Але в часи, коли починав роботу Грушевський, доба Київської Русі була давно "монополізована" Російською імперією як початок власної державності. Отже, Михайло Грушевський кардинально змінив імперський фокус, відкривши історію цілого народу світу і йому самому", - зазначила Зеленська.

Якісний сучасний переклад десятитомника англійською здійснив Центр досліджень історії України імені Петра Яцика при Канадському інституті українських студій Університету Альберти.

Презентацію та передачу видання провели в Софії Київській за підтримки Міністерства закордонних справ України, Міністерства освіти і науки, Києво-Могилянської академії та Посольства Канади в Україні.

В заході взяли участь і знані сучасні історики України, США, Канади: Ярослав Грицак, Сергій Плохій, Франк Сисин. 

 

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.