Український культурний центр в Ізраїлі обклеїли провокативними листівками

В ніч на 13 грудня невідомі обклеїли будівлю Українського культурного центру в Тель-Авіві листівками провокативного змісту.

Про це повідомляє посольство України в Ізраїлі.

На будівлі центру залишили листівки із зображенням військового Армії оборони Ізраїлю зі закривавленими руками та написом "Не лише Росія окупант".

"Російські терористи продовжують свою агресію проти України, не лише вбиваючи мирних жителів України, але й вдаючись до жалюгідних провокацій проти українських культурних осередків за кордоном. Залишається лише здогадуватись, що цією витівкою намагались досягти антисемітські та українофобські провокатори. Кремль, втрачаючи свій вплив в регіоні намагається у будь-який спосіб чинити деструктивізм", — повідомили у посольстві.

Український єврейський історик і журналіст Шимон Бріман припускає, що за цим стоїть один із активістів антиізраїльської групи російських анархістів Андрій Хржановський, син режисера та колишнього директора Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр".

"За даними групи російських антиізраїльських мігрантів, Андрій Хржановський був заарештований у Тель-Авіві ввечері 12 грудня. Друзі вважають, що його арештували через наліпку "Free Palestine", яку Андрій розклеїв на оглядовому майданчику в одному з кібуців поблизу сектору Газа, який постраждав від різні 7/10/23. Ультраліві з російським громадянством вважають, що на цій платформі "ізраїльці збираються, щоб спостерігати за геноцидом в Газі", - написав на своїй сторінці у Фейсбук Шимон Бріман.

Наразі триває розслідування. Українське посольство сподівається, що місцеві органи правопорядку застосують проти вандалів відповідні заходи.

 

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.