Єврейський націоналіст, який добровольцем вступив в УГА

Хаїм Кахане - єврейський націоналіст, який добровольцем вступив в УГА та брав участь - разом з українцями - у боях проти поляків у Львові. Опісля Хаїм служитиме в легендарній британській SAS (стане одним із тих про кого у 1967 році американці знімлять кіно "Тобрук"). А із створенням держави Ізраїль - буде одним із засновників десантно-штурмових військ ЦАХАЛ, начальником штабу першої роти, створеної у 1948 році.

 
Хаїм Кахане

Сайт "Єврейські Герої" ось так описав боротьбу Хаїма Кахане в УГА в листопаді 1918 року:

"…На одній із вулиць Львова він зустрів свого знайомого – єврея-лейтенанта на прізвище Ґольдберг, члена сіоністського комітету. Ґольдберг зняв розпізнавальні знаки колишньої Австро-Угорської монархії та причепив до капелюха біло-блакитну стрічку. Кахане розповів Ґольдбергу про свою ідею: бути прийнятим на службу до українців, щоб єврейська громада Львова, яка завжди ризикувала бути між молотом і ковадлом, мала власного члена в лавах Української армії - Галицької. Ґольдберг негайно погодився.

Буквально за одну ніч капрал Хаїм Кахане просунувся у військовому званні…. Відразу після вступу до лав Галицької армії брав участь у вуличних боях проти поляків. У розпал бою він, як командир невеликого загону, брав участь в атаках на пункт головної застави поляків. Хаїм Кахане, який відзначився в бою, навіть отримав похвалу від українського полковника, схожого на викладача університету".

Паралельно з боями за Львів 18-літній Хаїм допомагав єврейській громаді міста. Постачав продукти немічним, хоронив загиблих від випадкових куль євреїв. 21 листопада 1918 року, коли українці залишили Львів, потрапив у полон і отримав поранення. Цього разу, вже вирвавшись з полону, його врятувала єврейська родина.

Під час Другої світової війни служив SAS… А сталось це так. У грудні 1939 року, вже перебуваючи в Палестині, він пішов добровольцем до англійської армії. Пройшовши інженерний вишкіл був відправлений будувати залізницю на узбережжі в Ла-Манші. Бав участь у рятувальних роботах у розбомбленому Лондоні.

"У жовтні 1940 року в порту Суец відділилася рота військових піонірів, що прибула з Англії. Кахане разом із 240 іншими солдатами увійшов до нового спеціального підрозділу – "Commandos M. 51", який був створений за ініціативи генерал-майора Дженарі Катера.…

Наприкінці зими - на початку весни 1941 року Хаїм Кахане неодноразово брав участь у боях проти італійців у складній місцевості. Однією з таких операцій було захоплення цитаделі Керн, яка займала важливе стратегічне місце в італійській Еритреї. Кахана зі своїми друзями брав участь в облозі міста Гондар. Це була остання велика битва в кампанії із вигнання італійців з Африки.

Після розформування підрозділу "Commandos M. 51" Хаїму Кахане надійшла нова пропозиція, від якої він не зміг відмовитися. Як колишній австрійський громадянин і досвідчений військовий він приєднався до спеціальної розвідувальної групи (скорочено SIG), яка була сформована для проведення рейдів за лінією фронту. Солдати цього підрозділу носили німецьку форму, тренувалися з німецькою зброєю і навіть розмовляли між собою лише німецькою мовою".

Одного разу Кахане врятував життя засновнику SAS Девіду Стерлінгу, коли разом натрапили на німецький блок-пост, який неможливо було проминути. "Кахане вийшов з машини і почав обсипати німецьких солдатів соковитою лайкою. Кричачи, що він перевозить важливих британських полонених, Хаїм махав рушницею в обличчя переляканим солдатам і змушував їх дозволити машині їхати далі".

Після створення Держави Ізраїль Кахане 10 років служив в ЦАХАЛ. Створив вишкільний центр, який готував перших ізраїльських десантників, подбав про його матеріальне і технічне забезпечення. Кахане з друзями підготував перших інструкторів для десантних військ. На пенсію вийшов у 1958 році в званні майора, здійснивши черговий стрибок із парашута.

Як же багато історій вояків української армії залишаються недослідженими через десятиліття московської окупації України.

Радомир Мокрик: Пам'яті Віктора Карта

25 липня на 96-му році життя помер всесвітньо відомий шаховий тренер, засновник Львівської шахової школи Віктор Карт.

Роман Маленков: Національне військове меморіальне кладовище: граніт чи пісковик?

Більшість козацьких хрестів України із пісковика. Найстаріший український хрест має вже вісім століть віку - хрест на могилі Клима Христинича, дружинника короля Данила. Стоїть він біля Зимного. Граніту раніше ніколи не було. Хоча маємо і об'єктивну причину - його просто значно складніше було добути.

Юрій Юзич: Перша українська адвокатка - пластунка Віра

Нещодавно "Історична Правда" публікувала текст Івана Городинського про першу українську адвокатку. Ольгу Ельвіру Люстіґ-Ганицьку можна вважати першою українкою, яка професійно практикувала право на Галичині у 1930-х роках. Після публікації групі істориків та дослідників історії Пласту вдалося з'ясували, що Ольга Ганицька була пластункою. Відтак, дізналися звідки вона була родом, в якому середовищі зростала та як склалася її доля після Другої світової війни.

А. Королівський: Аркадій Животко: чужий в Росії, забутий в Україні

Про нього не знають ані харків’яни, ані мешканці Кам’янця -Подільського, Києва, Ужгорода, що в їх містах жив і працював патріот і журналіст Аркадій Животко. Росія захоплює нашу історію, наші землі. Чому б нам не дати гарну відповідь вшануванням хоча б меморіальною дошкою Людини з крайньої межі етнічно українських земель?