У Києві з’явиться сквер імені Голди Меїр

Голда Меїр - ізраїльська політична та державна діячка, одна із засновників держави Ізраїль.

Про це пише Укрінформ із посиланням на пресслужбу КМДА.

"Влітку у столиці відкриють сквер імені Голди Меїр – на честь однієї із засновниць держави Ізраїль, яка народилась у Києві. Облаштування нового громадського простору фінансуватиметься за рахунок меценатських коштів. Сквер облаштують із дотриманням усіх вимог інклюзивності", – сказав директор Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА Олександр Возний.

Директорка Департаменту охорони культурної спадщини КМДА Марина Соловйова зазначила, що новий сквер розташується в межах буферної зони Софійського собору.

"Відтак його облаштування проходитиме під пильним наглядом експертів з охорони культурної спадщини. Сквер з'явиться на вулиці Боричів Тік – на ділянці, що раніше була виділена посольству Росії. У 2014 році Київрада повернула цю землю до комунальної власності, а торік надала статус скверу та запустила процедуру присвоєння йому імені Голди Меїр", – сказала Соловйова.

Голда Меїр народилася 1898 року в Києві, померла у віці 80 років в Єрусалимі (Ізраїль). Меїр - ізраїльська політична та державна діячка. Одна із засновників держави Ізраїль, четвертий прем'єр-міністр Ізраїлю (1969—1974).

 

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.