Біля Новгорода демонтували меморіал полякам, які загинули у сталінських концтаборах

У Новгородській області РФ знесли пам'ятники польським військовополоненим, які загинули у 1940-х роках у концтаборі НКВС.

Про це повідомив Голова ОУН Богдан Червак.

"На Московії під Новгородом демонтували меморіал полякам, які загинули у сталінських концтаборах. Акт вандалізму здійснила місцева влада. Чого мовчить міністр закордонних справ Польщі Сікорський? Де обурення поляків? Чи поляки знають тільки про Волинь?", - зауважив Богдан Червак.

Репресованих ховали у спільних могилах на місцевому цвинтарі. Там знаходиться 177 загальні могили, у яких поховано, згідно з документацією табору, 465 особи (зокрема 306 німців, 96 поляків, 32 австрійці, 30 угорців).

Неподалік цвинтаря знаходиться меморіальний комплекс, присвячений польським в'язням табору. Невідомі зруйнували його, а таблички "Пам'яті поляків" та хрест зникли. Як пишуть російські ЗМІ, у знесенні пам'ятника брали участь кілька людей, які приїхали на вантажівці. Місцеві чиновники заявили, що подали заяву до поліції, але, на думку місцевих жителів, без дозволу влади меморіал не могли зруйнувати.

У посольстві Польщі в Москві заявили, що в таборі "було вбито понад 600 польських солдатів, депортованих з Польщі до СРСР у 1944-45 роках".

"Важко не помітити, що руйнація меморіалу практично збіглася з оголошенням рішення МЗС Росії про закриття Генерального консульства Польщі у Санкт-Петербурзі. У кожній релігії цвинтар – це священне, недоторканне місце. Марія Захарова, це та сама "болісна відповідь", про яку ви говорили після закриття російського консульства в Познані?" – йдеться у заяві дипмісії. 

У Новгородській області, за словами місцевих жителів, також було знищено меморіал військовополоненим німцям в Усть-Бринкіно та ще два пам'ятники на Бобрівських горах – полоненим угорцям та інтернованим полякам.

 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.