Біля Новгорода демонтували меморіал полякам, які загинули у сталінських концтаборах

У Новгородській області РФ знесли пам'ятники польським військовополоненим, які загинули у 1940-х роках у концтаборі НКВС.

Про це повідомив Голова ОУН Богдан Червак.

"На Московії під Новгородом демонтували меморіал полякам, які загинули у сталінських концтаборах. Акт вандалізму здійснила місцева влада. Чого мовчить міністр закордонних справ Польщі Сікорський? Де обурення поляків? Чи поляки знають тільки про Волинь?", - зауважив Богдан Червак.

Репресованих ховали у спільних могилах на місцевому цвинтарі. Там знаходиться 177 загальні могили, у яких поховано, згідно з документацією табору, 465 особи (зокрема 306 німців, 96 поляків, 32 австрійці, 30 угорців).

Неподалік цвинтаря знаходиться меморіальний комплекс, присвячений польським в'язням табору. Невідомі зруйнували його, а таблички "Пам'яті поляків" та хрест зникли. Як пишуть російські ЗМІ, у знесенні пам'ятника брали участь кілька людей, які приїхали на вантажівці. Місцеві чиновники заявили, що подали заяву до поліції, але, на думку місцевих жителів, без дозволу влади меморіал не могли зруйнувати.

У посольстві Польщі в Москві заявили, що в таборі "було вбито понад 600 польських солдатів, депортованих з Польщі до СРСР у 1944-45 роках".

"Важко не помітити, що руйнація меморіалу практично збіглася з оголошенням рішення МЗС Росії про закриття Генерального консульства Польщі у Санкт-Петербурзі. У кожній релігії цвинтар – це священне, недоторканне місце. Марія Захарова, це та сама "болісна відповідь", про яку ви говорили після закриття російського консульства в Познані?" – йдеться у заяві дипмісії. 

У Новгородській області, за словами місцевих жителів, також було знищено меморіал військовополоненим німцям в Усть-Бринкіно та ще два пам'ятники на Бобрівських горах – полоненим угорцям та інтернованим полякам.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.