АНОНС: Круглий стіл "Депортації населення - інструмент російської імперської політики"

28 жовтня у Києві відбудеться круглий стіл "Депортації населення - інструмент російської імперської політики".

Про це інформує УІНП.

Український інститут національної пам'яті спільно з кафедрами історії Центральної та Східної Європи та новітньої історії України Історичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка організовують круглий стіл покликаний зібрати експертів, які спеціалізуються на дослідженні депортацій народів, до якого часто вдавалися різні форми російської імперської влади протягом тривалого часу. Починаючи від кінця XVIII століття інструментами депортацій користувалися російські самодержці, в XX столітті радянська тоталітарна влада, а в наш час - путінський рашистський режим. Відтак витоки тих процесів, які характеризують сучасну російську політику слід шукати в минулому.

Теми до обговорення:

  1. Використання практики примусового переселення народів в російській імперії як механізм колонізаторської політики

  2. Реалізація політики депортації радянською владою як знаряддя знищення проявів державності на колишніх землях російської імперії та в умовах створення радянської імперії (1918-30-ті роки XX ст.)

  3. Депортація у повоєнну добу: примусове переселення народів Балтії та України як ознака посилення тоталітарної політики в СРСР

  4. Сучасна практика окупаційної влади щодо примусового переселення українців в ході російсько-української війни (2014-2024)

Заявлені експерти: 

  • Ярослав Юрчишин,  народний депутат України 
  • Володимир В'ятрович, народний депутат України
  • Микита Потураєв, народний депутат України. Голова комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики
  • Антон Дробович, голова Українського інституту національної пам'ятіАндрій Когут, директор Галузевого державного архіву СБУ
  • Роман Кабачій, старший науковий співробітник Національного музею історії України у Другій світовій війніОлег Бажан, старший науковий співробітник Інституту історії НАН України
  • Олег Бажан, старший науковий співробітник Інституту історії НАН України
  • Ірина Малацай, завідувачка кафедри історії Центральної та Східної Європи історичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка
  • Олена Ляпіна, доцентка кафедри історії Центральної та Східної Європи історичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка
  • В'ячеслав Мордвінцев, професор кафедри історії Центральної та Східної Європи історичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка
  • Андрій Руккас, доцент кафедри історії Центральної та Східної Європи історичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка
  • Олексій Антонюк, доцент кафедри історії Центральної та Східної Європи історичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка
  • Світлана Мотрук, доцентка кафедри історії Центральної та Східної Європи історичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка
  • Сергій Гуменний, асистент кафедри історії Центральної та Східної Європи історичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка,
  • Потьомка Роман, історик І категорії кафедри історії Центральної та Східної Європи історичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка
  • Олена Чернишевич, доцентка кафедри Новітньої історії України  історичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка
  • Олександр Даниленко, професор кафедри історії Центральної та Східної Європи історичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка
  • Владислав Гаврилов, молодший науковий співробітник ДУ "Інститут всесвітньої історії НАН України".
  • Андрій Іванець, історик, публіцист
  • Богдан Короленко, головний спеціаліст відділу аналізу та оцінки тоталітарних режимів та імперської політики Управління наукового та інституційного забезпечення політики національної пам'яті УІНП
  • Роман Подкур, старший науковий співробітник Інституту історії НАН України
  • Тамара Вронська, провідна наукова співробітниця Інституту історії НАН України

Де: Укрінформ

Коли: 28 жовтня з 12:00 до 14:00

 

Країна Газарія. Коли Чорне море було італійським

Найдавнішою європейською картою, дату виготовлення якої ми знаємо достеменно, вважають портолан П'єтро Весконті 1311 року. І на ньому, разом з рідною для картографа Італією, зображена й Україна – точніше північне узбережжя Чорного моря із Кримом.

"Бруд війни. Солдати на полі бою у Другій світовій". Уривок із книжки Мері Луїзи Робертс

Американська історикиня Мері Луїза Робертс пропонує інший погляд на Другу світову, зосереджуючись не на описі стратегій і битв, а на "соматичній історії" фронту — історії людського тіла. На основі мемуарів та свідчень учасників боїв у Нормандії, Апеннінах та Арденнах вона простежила, як тіло солдата водночас ставало і головним інструментом війни, і її найвразливішою жертвою.

Кіндрат Полуведько. Арешт у Харкові як відлуння гучного вбивства у Роттердамі

Після кількох бесід із чекістами Афанасій Іващенко став агентом на псевдо "Вчитель" і погодився ввести свого "товариша по партії" Павла Полуведька в коло керівних діячів закордонного центру УПСР у Празі. Для виведення за кордон їм придумали відповідну "легенду". Оскільки слідство за справою Кіндрата Полуведька завершилося і йому "світило" так само 5 років заслання у віддалених регіонах срср, перед друзями й колегами наочно продемонстрували сцену його відправлення до місця відбування покарання.

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?