АНОНС: Круглий стіл "Депортації населення - інструмент російської імперської політики"

28 жовтня у Києві відбудеться круглий стіл "Депортації населення - інструмент російської імперської політики".

Про це інформує УІНП.

Український інститут національної пам'яті спільно з кафедрами історії Центральної та Східної Європи та новітньої історії України Історичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка організовують круглий стіл покликаний зібрати експертів, які спеціалізуються на дослідженні депортацій народів, до якого часто вдавалися різні форми російської імперської влади протягом тривалого часу. Починаючи від кінця XVIII століття інструментами депортацій користувалися російські самодержці, в XX столітті радянська тоталітарна влада, а в наш час - путінський рашистський режим. Відтак витоки тих процесів, які характеризують сучасну російську політику слід шукати в минулому.

Теми до обговорення:

  1. Використання практики примусового переселення народів в російській імперії як механізм колонізаторської політики

  2. Реалізація політики депортації радянською владою як знаряддя знищення проявів державності на колишніх землях російської імперії та в умовах створення радянської імперії (1918-30-ті роки XX ст.)

  3. Депортація у повоєнну добу: примусове переселення народів Балтії та України як ознака посилення тоталітарної політики в СРСР

  4. Сучасна практика окупаційної влади щодо примусового переселення українців в ході російсько-української війни (2014-2024)

Заявлені експерти: 

  • Ярослав Юрчишин,  народний депутат України 
  • Володимир В'ятрович, народний депутат України
  • Микита Потураєв, народний депутат України. Голова комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики
  • Антон Дробович, голова Українського інституту національної пам'ятіАндрій Когут, директор Галузевого державного архіву СБУ
  • Роман Кабачій, старший науковий співробітник Національного музею історії України у Другій світовій війніОлег Бажан, старший науковий співробітник Інституту історії НАН України
  • Олег Бажан, старший науковий співробітник Інституту історії НАН України
  • Ірина Малацай, завідувачка кафедри історії Центральної та Східної Європи історичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка
  • Олена Ляпіна, доцентка кафедри історії Центральної та Східної Європи історичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка
  • В'ячеслав Мордвінцев, професор кафедри історії Центральної та Східної Європи історичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка
  • Андрій Руккас, доцент кафедри історії Центральної та Східної Європи історичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка
  • Олексій Антонюк, доцент кафедри історії Центральної та Східної Європи історичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка
  • Світлана Мотрук, доцентка кафедри історії Центральної та Східної Європи історичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка
  • Сергій Гуменний, асистент кафедри історії Центральної та Східної Європи історичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка,
  • Потьомка Роман, історик І категорії кафедри історії Центральної та Східної Європи історичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка
  • Олена Чернишевич, доцентка кафедри Новітньої історії України  історичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка
  • Олександр Даниленко, професор кафедри історії Центральної та Східної Європи історичного факультету Київського національного університету ім. Тараса Шевченка
  • Владислав Гаврилов, молодший науковий співробітник ДУ "Інститут всесвітньої історії НАН України".
  • Андрій Іванець, історик, публіцист
  • Богдан Короленко, головний спеціаліст відділу аналізу та оцінки тоталітарних режимів та імперської політики Управління наукового та інституційного забезпечення політики національної пам'яті УІНП
  • Роман Подкур, старший науковий співробітник Інституту історії НАН України
  • Тамара Вронська, провідна наукова співробітниця Інституту історії НАН України

Де: Укрінформ

Коли: 28 жовтня з 12:00 до 14:00

 

Десять слів про Євгена Сверстюка

Якось у дитинстві Євген Сверстюк на запитання: ким ти хочеш бути, відповів: «Хочу сидіти в тюрмі за Україну». У сім’ї, де брат Дмитро загинув в УПА, а брат Яків був засуджений за діяльність в ОУН, Євген дитиною не бачив іншої стежки як продовження їхньої боротьби. Його зброєю було – Слово. І за нього таки відсидів 12 років концтаборів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.