Кабмін призначив в.о. голови Українського інституту національної пам'яті

Тимчасово виконуватиме обов'язки голови УІНП Юлія Гнатюк.

Про це повідомив представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук.

Юлія Гнатюк від травня є першим заступником голови Українського інституту національної пам'яті.

Від 2019 року працює в Українському інституті національної пам'яті: спочатку на посаді головного спеціаліста відділу фінансово-бухгалтерського та технічного забезпечення, пізніше – головним бухгалтером відділу фінансово-бухгалтерського та технічного забезпечення Українського інституту національної пам'яті.

Була також головним спеціалістом відділу фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови.

Раніше працювала у відділі бухгалтерської звітності та методології Міністерства культури, згодом – у Департаменті фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Національної поліції України.

У 2011 році здобула ступінь магістра з економіки за спеціальністю облік і аудит у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.

Нагадаємо, у грудні 2024 року завершується 5-річний термін роботи Антона Дробовича на посаді голови Українського інституту національної памʼяті. Відеотрансляцію пресконференції голови УІНП Антона Дробовича можна переглянути за посиланням.

 

Теми

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.