Кабмін призначив в.о. голови Українського інституту національної пам'яті

Тимчасово виконуватиме обов'язки голови УІНП Юлія Гнатюк.

Про це повідомив представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук.

Юлія Гнатюк від травня є першим заступником голови Українського інституту національної пам'яті.

Від 2019 року працює в Українському інституті національної пам'яті: спочатку на посаді головного спеціаліста відділу фінансово-бухгалтерського та технічного забезпечення, пізніше – головним бухгалтером відділу фінансово-бухгалтерського та технічного забезпечення Українського інституту національної пам'яті.

Була також головним спеціалістом відділу фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови.

Раніше працювала у відділі бухгалтерської звітності та методології Міністерства культури, згодом – у Департаменті фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Національної поліції України.

У 2011 році здобула ступінь магістра з економіки за спеціальністю облік і аудит у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.

Нагадаємо, у грудні 2024 року завершується 5-річний термін роботи Антона Дробовича на посаді голови Українського інституту національної памʼяті. Відеотрансляцію пресконференції голови УІНП Антона Дробовича можна переглянути за посиланням.

 

Теми

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.