Кабмін призначив в.о. голови Українського інституту національної пам'яті

Тимчасово виконуватиме обов'язки голови УІНП Юлія Гнатюк.

Про це повідомив представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук.

Юлія Гнатюк від травня є першим заступником голови Українського інституту національної пам'яті.

Від 2019 року працює в Українському інституті національної пам'яті: спочатку на посаді головного спеціаліста відділу фінансово-бухгалтерського та технічного забезпечення, пізніше – головним бухгалтером відділу фінансово-бухгалтерського та технічного забезпечення Українського інституту національної пам'яті.

Була також головним спеціалістом відділу фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови.

Раніше працювала у відділі бухгалтерської звітності та методології Міністерства культури, згодом – у Департаменті фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Національної поліції України.

У 2011 році здобула ступінь магістра з економіки за спеціальністю облік і аудит у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.

Нагадаємо, у грудні 2024 року завершується 5-річний термін роботи Антона Дробовича на посаді голови Українського інституту національної памʼяті. Відеотрансляцію пресконференції голови УІНП Антона Дробовича можна переглянути за посиланням.

 

Теми

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.