Антон Дробович прозвітував за 5 років роботи на посаді голови УІНП

Голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович прозвітував за пʼять років роботи на посаді голови УІНП.

Про це інформує Укрінформ.

У грудні 2024 року завершується 5-річний термін роботи Антона Дробовича на посаді голови Українського інституту національної памʼяті. 

28 люстопада під час пресконференції Антон Дробович представив ключові показники роботи Інституту у сфері збереження національної пам'яті та напрацювання за основними напрямками діяльності. А також розповів про специфіку роботи Інституту в умовах повномасштабної війни.

Під час публічного звіту за п'ять років роботи УІНП Антон Дробович заявив, що ексгумацію поховань за новими заявками польської сторони у селі Угли Рівненської області й колишньому селі Пужники Тернопільської області можна провести протягом одного пошукового сезону.

"У нас є лист від 2019 року, в якому є перелік з чотирьох чи п'ятьох місць. По них наступного року, гадаю, можна так само почати і за 2025-2026 рік можна завершити, якщо буде добра воля. Єдине, там є нюанс про запит на перепоховання, наприклад, у селі Мостиська Львівської області. Для того, щоб їх здійснити, треба розширити кладовище. Але якщо перепоховати їх на діючому кладовищі або у місцях виявлення останків, то це теж можна зробити протягом 2025-2026 років", – запевнив голова Українського інституту національної пам'яті.

Крім того, очільник УІНП відзначив, що ситуація з українськими похованнями в Польщі свідчить про цілу низку актів вандалізму, значна частина з яких так і не була виправлена:

"Відновити зруйновану в Польщі табличку на горі Монастир можна взагалі за тиждень. Якщо у великій Польській Республіці знайдуться люди, які готові припинити цю ганьбу і наругу і відновити зганьблене українське місце пам'яті, яке в Польщі вже скоро десять років буде таким, то це можна буде зробити протягом декількох днів, тижня максимум".

Після закінченні каденції у грудні Антон Дробович зосередиться на питаннях розслідування злочинів РФ проти української культурної спадщини під час війни.

Відеотрансляцію пресконференції голови Українського інституту національної пам'яті Антона Дробовича можна переглянути за посиланням.

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".