Польський Інститут нацпам’яті звинуватив голову УІНП Дробовича у маніпуляції

Інститут національної пам’яті Польщі вважає «маніпуляцією» заяву голови УІНП Антона Дробовича про те, що його відомство не отримало відповіді від IPN Польщі на прохання надати перелік місць для пошуково-ексгумаційних робіт жертв Волинської трагедії.

Про це йдеться в офіційній заяві IPN Польщі, пише Укрінформ.

Голова Українського інституту національної пам'яті (УІНП) Антон Дробович в коментарі заявив, що відомство ще у вересні 2024 року звернулося до Інституту національної пам'яті Польщі з проханням надати список і конкретику щодо бажаних місць пошуково-ексгумаційних робіт, але відповіді поки що не отримало. 

Натомість в Інституті національної пам'яті Польщі зазначили, що в межах листування з українською стороною, в тому числі з Міністерством культури України, подано 9 основних і кілька десятків детально розписаних заяв щодо надання згоди на проведення пошуково-ексгумаційних робіт, зокрема жертв Волинського злочину. У кожній заяві вказувалися точні місця, обрані фахівцями польського Інституту нацпам'яті, де планувалося провести роботу.

"Що стосується заяви директора Українського інституту національної пам'яті Антона Дробовича, польський Інститут національної пам'яті заявляє: слова пана Дробовича є маніпуляцією і дезінформують громадську думку. Вони шкодять польсько-українській співпраці у сфері вшанування пам'яті жертв Волинського злочину",- йдеться в заяві.

А також нагадали слова чинного голови IPN РП Кароля Навроцького, який віднедавна є також незалежним кандидатом у президенти Польщі за підтримки правоконсервативної партії "Право і Справедливість" (PiS), що фахівці Інституту готові упродовж 24 годин вирушити в Україну для здійснення пошуково-ексгумаційних робіт польських жертв Волинської трагедії.

"Ми сприймаємо слова Антона Дробовича як спробу заблокувати процес пошуку жертв Волинського злочину, погоджений між польською та українською владою",- йдеться в заяві IPN.

В польській установі підкреслили, що в Україні на ексгумації очікують близько 120 тисяч убитих поляків.

 

Десять слів про Євгена Сверстюка

Якось у дитинстві Євген Сверстюк на запитання: ким ти хочеш бути, відповів: «Хочу сидіти в тюрмі за Україну». У сім’ї, де брат Дмитро загинув в УПА, а брат Яків був засуджений за діяльність в ОУН, Євген дитиною не бачив іншої стежки як продовження їхньої боротьби. Його зброєю було – Слово. І за нього таки відсидів 12 років концтаборів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.