Польський Інститут нацпам’яті звинуватив голову УІНП Дробовича у маніпуляції

Інститут національної пам’яті Польщі вважає «маніпуляцією» заяву голови УІНП Антона Дробовича про те, що його відомство не отримало відповіді від IPN Польщі на прохання надати перелік місць для пошуково-ексгумаційних робіт жертв Волинської трагедії.

Про це йдеться в офіційній заяві IPN Польщі, пише Укрінформ.

Голова Українського інституту національної пам'яті (УІНП) Антон Дробович в коментарі заявив, що відомство ще у вересні 2024 року звернулося до Інституту національної пам'яті Польщі з проханням надати список і конкретику щодо бажаних місць пошуково-ексгумаційних робіт, але відповіді поки що не отримало. 

Натомість в Інституті національної пам'яті Польщі зазначили, що в межах листування з українською стороною, в тому числі з Міністерством культури України, подано 9 основних і кілька десятків детально розписаних заяв щодо надання згоди на проведення пошуково-ексгумаційних робіт, зокрема жертв Волинського злочину. У кожній заяві вказувалися точні місця, обрані фахівцями польського Інституту нацпам'яті, де планувалося провести роботу.

"Що стосується заяви директора Українського інституту національної пам'яті Антона Дробовича, польський Інститут національної пам'яті заявляє: слова пана Дробовича є маніпуляцією і дезінформують громадську думку. Вони шкодять польсько-українській співпраці у сфері вшанування пам'яті жертв Волинського злочину",- йдеться в заяві.

А також нагадали слова чинного голови IPN РП Кароля Навроцького, який віднедавна є також незалежним кандидатом у президенти Польщі за підтримки правоконсервативної партії "Право і Справедливість" (PiS), що фахівці Інституту готові упродовж 24 годин вирушити в Україну для здійснення пошуково-ексгумаційних робіт польських жертв Волинської трагедії.

"Ми сприймаємо слова Антона Дробовича як спробу заблокувати процес пошуку жертв Волинського злочину, погоджений між польською та українською владою",- йдеться в заяві IPN.

В польській установі підкреслили, що в Україні на ексгумації очікують близько 120 тисяч убитих поляків.

 

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".

Забутий герой з УСС. Правда про Ераста Коника

Про львівського студентського активіста, командира однієї із сотень Легіону Українських січових стрільців, старшини УГА, українського галицького правника та громадсько-політичного діяча Ераста Коника є лише коротка стаття у Вікіпедії та згадка у списку Миколи Лазаровича на сайті фотоархіву УСС. Для пересічних людей це ім'я не є відомим і радше асоціюється з іноземним діячем, аніж з українським військовим, який 6 років свого життя боровся за незалежну державу в Легіоні УСС та в різних формаціях Української Галицької армії.