УІНП оприлюднив переклади статей польських та українських науковців щодо правової оцінки акції "Вісла"

Український інститут національної памʼяті здійснив переклад польською мовою статті юриста Сергія Рябенка «Операція "Вісла". Правова кваліфікація» та переклад українською мовою наукової статті польського історика доктора Кшиштофа Персака «Операція "Вісла" – спроба правової оцінки».

Про це інформує УІНП.

Питання правової кваліфікації цієї примусової депортації українців і лемків, проведеної польським комуністичним урядом у 1947 році, актуалізувалося після того, як Інститут національної памʼяті Польщі оприлюднив рішення про припинення слідства у цій справі. Влітку 2024 року Воєводський суд у Варшаві зобовʼязав ІПН відновити слідство.

Водночас питання визнання акції "Вісла" злочином проти людяності залишається дискусійним у польському суспільстві. В Україні ж до цієї історії повертаються найчастіше з нагоди роковин трагічної події.

Нагадаємо, що під час операції "Вісла" польська комуністична влада у 1947 році примусово переселила українські та лемківські родини, які проживали вздовж південного та східного кордону Польщі, встановленого після Другої світової війни. Йдеться про близько 150 тисяч людей – усе українське й лемківське населення, що на той момент залишалося на території Польської держави.

Депортовані родини розселяли поруч із західним польським кордоном таким чином, щоб унеможливити компактне проживання українців та лемків. Це створювало умови для їх асиміляції у польському середовищі. Діяла заборона на зміну місця проживання без згоди польської влади, а також на повернення додому. Залишене українцями і лемками майно перейшло у власність держави. Було ліквідовано  структури Греко-католицької церкви та створено умови, щоб унеможливити освіту й культурну практику, яка допомагала б депортованим зберігати власну ідентичність.

У наявних політичних оцінках операції "Вісла", на які пристали польська та українська сторона у 1990-х та першому десятилітті 2000-х років, її засуджено як таку, що застосувала "притаманний тоталітарним режимам принцип колективної відповідальності" та "суперечила основним правам людини", пише у статті доктор Кшиштоф Персак.

Переклади оприлюднено на сайті Інституту у розділі "Статті".

 

Михайло Воскобійник. Останній Голова Української Національної Ради

22 серпня 1992 року на урочистостях із відзначення першої річниці відновлення незалежності України повноважні представники Державного центру УНР в екзилі склали свої повноваження і передали їх у Києві очільникам відновленої України. Серед них був Голова Української Національної Ради Михайло Воскобійник. На той час в архівних фондах української зовнішньої розвідки лежала ще не розсекречена справа-формуляр на нього під назвою "Елегантний".

Сухомлинський VS Макаренко: остаточне вирішення церковного питання в Павлиші

Ім'ям Василя Сухомлинського названо вулиці та навчальні заклади, його, як педагога і досі шанують не лише в Україні, а навіть у Китаї. Навколо нього сформовано образ гуманіста, "павлиського добротворця", який щиро любив дітей та віддавав їм своє серце. Часом Сухомлинського навіть зараховують до покоління "шістдесятників" у педагогіці, намагаючись створити образ прихованого борця з комуністичною системою.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.