Співробітники УІНП відвідали місця пам'яті польського народу в Україні

Протягом осені співробітники Українського інституту національної пам’яті обстежили поховання та меморіальні об’єкти на місцях пам’яті польського народу в Україні.

Про це повідомили в УІНП.

Співробітники відвідали більше десяти місць пам'яті на території Рівненської, Волинської, Львівської, Тернопільської областей. Обстежено локації, вказані у заявках на проведення пошукових та ексгумаційних робіт в Україні в офіційних зверненнях польської сторони, зверненнях окремих польських громадян, а також вже облаштовані раніше місця пам'яті польського народу в Україні.

Під час поїздки співробітники Інституту детально проаналізували стан збереження місць пам'яті, провели їх поточний благоустрій та вшанували памʼять загиблих людей, встановивши лампадки.

"Проведені експедиції наших фахівців є важливою частиною підготовки до запланованих у 2025-2026 роках робіт з впорядкування місць памʼяті польського народу в Україні, а також елементом поточного моніторингу стану справ на відповідних локаціях. Вони також можуть бути корисними органам місцевого самоврядування у плануванні та організації подальшого благоустрою та опіки", - розповів голова УІНП Антон Дробович.

Нагадуємо, що українська сторона з 2015 року очікує на відновлення зруйнованої вандалами української могили на горі Монастир в Підкарпатському воєводстві (Польща).

 

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.