Співробітники УІНП відвідали місця пам'яті польського народу в Україні

Протягом осені співробітники Українського інституту національної пам’яті обстежили поховання та меморіальні об’єкти на місцях пам’яті польського народу в Україні.

Про це повідомили в УІНП.

Співробітники відвідали більше десяти місць пам'яті на території Рівненської, Волинської, Львівської, Тернопільської областей. Обстежено локації, вказані у заявках на проведення пошукових та ексгумаційних робіт в Україні в офіційних зверненнях польської сторони, зверненнях окремих польських громадян, а також вже облаштовані раніше місця пам'яті польського народу в Україні.

Під час поїздки співробітники Інституту детально проаналізували стан збереження місць пам'яті, провели їх поточний благоустрій та вшанували памʼять загиблих людей, встановивши лампадки.

"Проведені експедиції наших фахівців є важливою частиною підготовки до запланованих у 2025-2026 роках робіт з впорядкування місць памʼяті польського народу в Україні, а також елементом поточного моніторингу стану справ на відповідних локаціях. Вони також можуть бути корисними органам місцевого самоврядування у плануванні та організації подальшого благоустрою та опіки", - розповів голова УІНП Антон Дробович.

Нагадуємо, що українська сторона з 2015 року очікує на відновлення зруйнованої вандалами української могили на горі Монастир в Підкарпатському воєводстві (Польща).

 

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.