Співробітники УІНП відвідали місця пам'яті польського народу в Україні

Протягом осені співробітники Українського інституту національної пам’яті обстежили поховання та меморіальні об’єкти на місцях пам’яті польського народу в Україні.

Про це повідомили в УІНП.

Співробітники відвідали більше десяти місць пам'яті на території Рівненської, Волинської, Львівської, Тернопільської областей. Обстежено локації, вказані у заявках на проведення пошукових та ексгумаційних робіт в Україні в офіційних зверненнях польської сторони, зверненнях окремих польських громадян, а також вже облаштовані раніше місця пам'яті польського народу в Україні.

Під час поїздки співробітники Інституту детально проаналізували стан збереження місць пам'яті, провели їх поточний благоустрій та вшанували памʼять загиблих людей, встановивши лампадки.

"Проведені експедиції наших фахівців є важливою частиною підготовки до запланованих у 2025-2026 роках робіт з впорядкування місць памʼяті польського народу в Україні, а також елементом поточного моніторингу стану справ на відповідних локаціях. Вони також можуть бути корисними органам місцевого самоврядування у плануванні та організації подальшого благоустрою та опіки", - розповів голова УІНП Антон Дробович.

Нагадуємо, що українська сторона з 2015 року очікує на відновлення зруйнованої вандалами української могили на горі Монастир в Підкарпатському воєводстві (Польща).

 

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.