Кабмін призначив в.о. голови Українського інституту національної пам'яті

Тимчасово виконуватиме обов'язки голови УІНП Юлія Гнатюк.

Про це повідомив представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук.

Юлія Гнатюк від травня є першим заступником голови Українського інституту національної пам'яті.

Від 2019 року працює в Українському інституті національної пам'яті: спочатку на посаді головного спеціаліста відділу фінансово-бухгалтерського та технічного забезпечення, пізніше – головним бухгалтером відділу фінансово-бухгалтерського та технічного забезпечення Українського інституту національної пам'яті.

Була також головним спеціалістом відділу фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови.

Раніше працювала у відділі бухгалтерської звітності та методології Міністерства культури, згодом – у Департаменті фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Національної поліції України.

У 2011 році здобула ступінь магістра з економіки за спеціальністю облік і аудит у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.

Нагадаємо, у грудні 2024 року завершується 5-річний термін роботи Антона Дробовича на посаді голови Українського інституту національної памʼяті. Відеотрансляцію пресконференції голови УІНП Антона Дробовича можна переглянути за посиланням.

 

Теми

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.