Кабмін призначив в.о. голови Українського інституту національної пам'яті

Тимчасово виконуватиме обов'язки голови УІНП Юлія Гнатюк.

Про це повідомив представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук.

Юлія Гнатюк від травня є першим заступником голови Українського інституту національної пам'яті.

Від 2019 року працює в Українському інституті національної пам'яті: спочатку на посаді головного спеціаліста відділу фінансово-бухгалтерського та технічного забезпечення, пізніше – головним бухгалтером відділу фінансово-бухгалтерського та технічного забезпечення Українського інституту національної пам'яті.

Була також головним спеціалістом відділу фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови.

Раніше працювала у відділі бухгалтерської звітності та методології Міністерства культури, згодом – у Департаменті фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Національної поліції України.

У 2011 році здобула ступінь магістра з економіки за спеціальністю облік і аудит у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.

Нагадаємо, у грудні 2024 року завершується 5-річний термін роботи Антона Дробовича на посаді голови Українського інституту національної памʼяті. Відеотрансляцію пресконференції голови УІНП Антона Дробовича можна переглянути за посиланням.

 

Теми

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".