Архіву-музею літератури і мистецтва загрожує виселення

Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України (ЦДАМЛМ) можуть виселити з будівлі бурси XVIII століття, яке перебуває на балансі національного заповідника "Софія Київська".

Про це повідомляє "Читомо".

Архів розташовується в приміщенні бурси вже понад 100 років, а з 1966 року, згідно з рішенням уряду, офіційно займає цю адресу як установа літературно-мистецького профілю. 

"Створений за рішенням уряду України і розміщений за адресою вул. Володимирська, 22-а, архів-музей уже 58 років виконує завдання та функції держави з управління архівною справою в галузі літератури і мистецтва", — наголошують в архіві.

Попри це, у листопаді 2023 року Фонд державного майна України подав позов до Господарського суду Києва з вимогою виселити архів. Господарський суд ухвалив рішення на користь архіву, відмовивши у задоволенні позовних вимог. У серпні 2024 року Національний заповідник "Софія Київська" подав апеляцію, яку Північний апеляційний господарський суд розгляне 15 січня 2024 року.

Заповідник "Софія Київська" й Міністерство культури України підтримали вимогу виселити архів із приміщення бурси XVIII століття. ЦДАМЛМ є єдиним архівом такого профілю в Україні, що зберігає документи національного значення та підтримує міжнародну співпрацю задля їхньої цифровізації й доступності для світової спільноти.

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.