АНОНС: Виставка до 125-річчя з дня народження Гетьманівни Єлизавети Скоропадської

27 листопада Музеї Гетьманства запрошує на відкриття виставки, присвяченої 125-річчю з дня народження Гетьманівни Єлизавети Скоропадської-Кужім "Думки і згадки тільки для себе".

Про це інформує Музей Гетьманства.

Як формувалася свідомість та українська ідентичність Єлизавети Павлівни, чому саме вона стала образом українки, який поширювався та шанувався багато років серед української еміграції?

Виставка створена на основі особистих записів думок та переживань Єлизавети Скоропадської, які вона довіряла своїм зошитам, що зберігаються в Центральному державному історичному архіві України м. Києва та музейних предметів з фондової колекції Музею гетьманства.

Вперше на виставці експонується авторська копія скульптурної роботи Єлизавети Скоропадської, а сама Гетьманівна постає не лише як помічниця батька Павла Скоропадського, але і як професійний скульптор.

Єлизавета Скоропадська - українська політична діячка, керівниця Гетьманського руху та Союзу гетьманців-державників (1959—1976), скульпторка. Дочка гетьмана Павла Скоропадського та Олександри Скоропадської.

Де: Музей Гетьманства, м. Київ, Спаська, 16Б

Коли: 27 листопада, 15:00

 

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".