АНОНС: "Як говорити про кримськотатарську спадщину в контексті історії України?"

6 грудня в Національному художньому музеї України відбудеться публічна дискусія "Як говорити про кримськотатарську спадщину в контексті історії України?".

Про це інформує Національний художній музей України.

Минулого року в NAMU відбувся круглий стіл "Культурна рецепція Криму: деколоніальний аспект", який об'єднав кримськотатарських і українських дослідників та лідерів думок. Під час круглого столу було піднято низку актуальних питань, які засвідчили необхідність подальшого осмислення Криму, кримськотатарської спадщини в українському контексті. 

Цьогоріч обговорять такі питання:

 Як представлена кримськотатарська історія і мистецтво в музеях України?

 Яким чином говорити про кримськотатарську спадщину за відсутності артефактів?

 Якою є термінологія щодо нашої спільної історії - Україна і Крим, Південь України, …?

 Як ми говоримо про періодизацію, і яке місце в ній посідає Степ, Кримське ханство та інші державні й територіальні утворення?

 Яку методологію застосовувати, говорячи про відображення Криму в українському мистецтві? Особливо після 1944 року?

Учасники дискусії:

Олександр Галенко, історик, тюрколог, перекладач, викладач Київської школи економіки.

Ельміра Аблялімова, політична і культурна діячка, генеральна директорка Бахчисарайського державного історико-культурного заповідника (2014), член Експертної ради Представництва президента України в АР Крим. тел.

Олексій Савченко, кандидат історичних наук, провідний співробітник Скарбниці Національного музею історії України.

Мартін-Олександр Кислий, історик, кандидат наук, викладач Національного університету "Києво-Могилянська академія".

Валентина Тищенко, провідна наукова співробітниця Національного музею декоративного мистецтва України.

Модераторка - Оксана Баршинова, мистецтвознавиця, заступниця генерального директора NAMU

Коли: 6 грудня, о 16:00

Де: вул. Грушевського, 6

 

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.