АНОНС: "Як говорити про кримськотатарську спадщину в контексті історії України?"

6 грудня в Національному художньому музеї України відбудеться публічна дискусія "Як говорити про кримськотатарську спадщину в контексті історії України?".

Про це інформує Національний художній музей України.

Минулого року в NAMU відбувся круглий стіл "Культурна рецепція Криму: деколоніальний аспект", який об'єднав кримськотатарських і українських дослідників та лідерів думок. Під час круглого столу було піднято низку актуальних питань, які засвідчили необхідність подальшого осмислення Криму, кримськотатарської спадщини в українському контексті. 

Цьогоріч обговорять такі питання:

 Як представлена кримськотатарська історія і мистецтво в музеях України?

 Яким чином говорити про кримськотатарську спадщину за відсутності артефактів?

 Якою є термінологія щодо нашої спільної історії - Україна і Крим, Південь України, …?

 Як ми говоримо про періодизацію, і яке місце в ній посідає Степ, Кримське ханство та інші державні й територіальні утворення?

 Яку методологію застосовувати, говорячи про відображення Криму в українському мистецтві? Особливо після 1944 року?

Учасники дискусії:

Олександр Галенко, історик, тюрколог, перекладач, викладач Київської школи економіки.

Ельміра Аблялімова, політична і культурна діячка, генеральна директорка Бахчисарайського державного історико-культурного заповідника (2014), член Експертної ради Представництва президента України в АР Крим. тел.

Олексій Савченко, кандидат історичних наук, провідний співробітник Скарбниці Національного музею історії України.

Мартін-Олександр Кислий, історик, кандидат наук, викладач Національного університету "Києво-Могилянська академія".

Валентина Тищенко, провідна наукова співробітниця Національного музею декоративного мистецтва України.

Модераторка - Оксана Баршинова, мистецтвознавиця, заступниця генерального директора NAMU

Коли: 6 грудня, о 16:00

Де: вул. Грушевського, 6

 

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.