АНОНС: "Як говорити про кримськотатарську спадщину в контексті історії України?"

6 грудня в Національному художньому музеї України відбудеться публічна дискусія "Як говорити про кримськотатарську спадщину в контексті історії України?".

Про це інформує Національний художній музей України.

Минулого року в NAMU відбувся круглий стіл "Культурна рецепція Криму: деколоніальний аспект", який об'єднав кримськотатарських і українських дослідників та лідерів думок. Під час круглого столу було піднято низку актуальних питань, які засвідчили необхідність подальшого осмислення Криму, кримськотатарської спадщини в українському контексті. 

Цьогоріч обговорять такі питання:

 Як представлена кримськотатарська історія і мистецтво в музеях України?

 Яким чином говорити про кримськотатарську спадщину за відсутності артефактів?

 Якою є термінологія щодо нашої спільної історії - Україна і Крим, Південь України, …?

 Як ми говоримо про періодизацію, і яке місце в ній посідає Степ, Кримське ханство та інші державні й територіальні утворення?

 Яку методологію застосовувати, говорячи про відображення Криму в українському мистецтві? Особливо після 1944 року?

Учасники дискусії:

Олександр Галенко, історик, тюрколог, перекладач, викладач Київської школи економіки.

Ельміра Аблялімова, політична і культурна діячка, генеральна директорка Бахчисарайського державного історико-культурного заповідника (2014), член Експертної ради Представництва президента України в АР Крим. тел.

Олексій Савченко, кандидат історичних наук, провідний співробітник Скарбниці Національного музею історії України.

Мартін-Олександр Кислий, історик, кандидат наук, викладач Національного університету "Києво-Могилянська академія".

Валентина Тищенко, провідна наукова співробітниця Національного музею декоративного мистецтва України.

Модераторка - Оксана Баршинова, мистецтвознавиця, заступниця генерального директора NAMU

Коли: 6 грудня, о 16:00

Де: вул. Грушевського, 6

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.