Українське кобзарство визнали всесвітньою нематеріальною культурною спадщиною людства

ЮНЕСКО визнала українське кобзарство частиною нематеріальної культурної спадщини людства.

Про це повідомили у міністерстві культури та стратегічних комунікацій.

5 грудня, під час 19-й сесії Міжурядового комітету ЮНЕСКО з питань охорони нематеріальної культурної спадщини, яка проходить в Парагваї, програму з охорони кобзарсько-лірницької традиції включили до Реєстру належних практик з охорони нематеріальної культурної спадщини людства.

"Цей здобуток стане частиною нашої великої Перемоги. Неспровокована Україною війна забирає життя українських митців: 133 загинуло, серед них і шестеро братчиків кобзарських цехів, які стали на захист України. Нині росія, як колись імперський та сталінський режими, нищить усе, що пов'язано з українською культурою, зокрема кобзарство та носіїв живої спадщини. Та попри усі спроби позбавити українців свого коріння, наша культура засвідчує незламність", - зазначив міністр культури та стратегічних комунікацій України Микола Точицький.

Представляв українську кобзарсько-лірницьку традицію на сесії ЮНЕСКО відомий кобзар, військовослужбовець ЗСУ та народний артист України — Тарас Компаніченко.

"Це визнання – велика Перемога! Це тріумф української культури, українського духу!", — сказав Тарас Компаніченко після визнання кобзарської номінації.

Всесвітньому успіху передувала кропітка й щоденна робота української ініціативної групи, яка розпочалася в серпні 2022 року. У другій половині 2022 року "Кобзарство"/"Кобзарсько-лірницьку традицію" було внесено  до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. 

Крім того, на 19-й сесії Міжурядового комітету ЮНЕСКО до списку нематеріальної культурної спадщини людства внесено також українську писанку. Заявку було подано спільно з Естонією та схвалено в столиці Парагваю.

 

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.