У Києві діє виставка архівних документів про мистецтво кобзарів

До 28 січня в Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України діятиме виставка "Мистецтво кобзарів в архівних документах (за фондами ЦДАМЛМ України)".

Про це "Історичній правді" повідомили в аріхві-музеї. Саму експозицію відкрили ще 28 грудня минулого року.

Кобзарі-лірники – це мандрівні співці, які були переважно сліпими людьми. Для них спів та гра були фактично єдиним засобом існування. Вони ходили по селах, грали на весіллях, ярмарках тощо. Протягом століть кобзарі були виразниками думок і настроїв народу.

"ЦДАМЛМ України представляє унівкальні документи – рукописи українських пісень, аранжування, численні світлини кобзарів, бандуристів, листування, колекції книжкових зібрань – все те, що дозволяє дізнатися про мистецтво зберігачів українського епосу" говорить упорядник експозиції Алевтина Сукало.

 

Мета виставки – популяризація фондів ЦДАМЛМ України, особливо цінних архівних документів та друкованих видань з колекцій архіву-музею, що розкривають мистецтво кобзарів, бандуристів України.

В основі експозиції – архівні документи та друковані видання з особових фондів українських митців О. Сластіона, М. Опришка, Г. Ільченка, Г. Ткаченка, О . Корецького, Г. Хоткевича, М. Полотая, С. Тобілевич, П. Куліша, а також документи з фондів Національної заслуженої капели андуристів України імені. Г. І. Майбороди, Національної спілки кобзарів України та інших.

Відвідати виставку з екскусією можна двічі на день – об 11.00 і о 14.00 окрім вихідних днів. Діятиме експозиція до 28 січня.

Виставка "Мистецтво кобзарів в архівних документах (за фондами ЦДАМЛМ України)"

Місце: Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України (м. Київ, вул. Володимирська, 22-А, територія Національного заповідника "Софія Київська", приміщення "Бурси" центральний вхід)

Вхід вільний.

Екскурсію можна замовити за тел.: 278 44 81, 050 507 66 00

Роман Шухевич. Останній звіт Головнокомандувача УПА

В архіві Служби зовнішньої розвідки України знайдено рукописний варіант останнього звіту Головного командира УПА Романа Шухевича. Аналіз цього звіту та інших розсекречених документів НКВД/МГБ УРСР засвідчує, що Головнокомандувач повстанців не мав жодних ілюзій з приводу того, як має постати вільна і незалежна Україна, а саме – силою зброї у запеклій боротьбі з московитами.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.