У Києві діє виставка архівних документів про мистецтво кобзарів

До 28 січня в Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України діятиме виставка "Мистецтво кобзарів в архівних документах (за фондами ЦДАМЛМ України)".

Про це "Історичній правді" повідомили в аріхві-музеї. Саму експозицію відкрили ще 28 грудня минулого року.

Кобзарі-лірники – це мандрівні співці, які були переважно сліпими людьми. Для них спів та гра були фактично єдиним засобом існування. Вони ходили по селах, грали на весіллях, ярмарках тощо. Протягом століть кобзарі були виразниками думок і настроїв народу.

"ЦДАМЛМ України представляє унівкальні документи – рукописи українських пісень, аранжування, численні світлини кобзарів, бандуристів, листування, колекції книжкових зібрань – все те, що дозволяє дізнатися про мистецтво зберігачів українського епосу" говорить упорядник експозиції Алевтина Сукало.

 

Мета виставки – популяризація фондів ЦДАМЛМ України, особливо цінних архівних документів та друкованих видань з колекцій архіву-музею, що розкривають мистецтво кобзарів, бандуристів України.

В основі експозиції – архівні документи та друковані видання з особових фондів українських митців О. Сластіона, М. Опришка, Г. Ільченка, Г. Ткаченка, О . Корецького, Г. Хоткевича, М. Полотая, С. Тобілевич, П. Куліша, а також документи з фондів Національної заслуженої капели андуристів України імені. Г. І. Майбороди, Національної спілки кобзарів України та інших.

Відвідати виставку з екскусією можна двічі на день – об 11.00 і о 14.00 окрім вихідних днів. Діятиме експозиція до 28 січня.

Виставка "Мистецтво кобзарів в архівних документах (за фондами ЦДАМЛМ України)"

Місце: Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України (м. Київ, вул. Володимирська, 22-А, територія Національного заповідника "Софія Київська", приміщення "Бурси" центральний вхід)

Вхід вільний.

Екскурсію можна замовити за тел.: 278 44 81, 050 507 66 00

Три мільйони з обмовкою «понад»

Методика й практика підрахунку загиблих у Червоній армії має численні вади. За час німецько-радянської війни ця процедура неодноразово змінювалася. Обрахунок бойових утрат тривав упродовж майже всього повоєнного десятиліття… Тому остаточні цифри визначити практично неможливо

«…Попереду заслін із жінок і дітей»: грецькі антифашисти проти Британії

На початку березня 2014 року російське керівництво скликало пресконференцію, присвячену подіям в Україні. Відповідаючи на запитання про можливість війни з сусідньою державою, Владімір Путін заявив: «Якщо ми ухвалимо таке рішення, то тільки для захисту українських громадян. І нехай спробує будь-хто з числа військовослужбовців стріляти у своїх людей, за якими ми стоятимемо позаду, не попереду, а позаду. Хай вони спробують стріляти у жінок і дітей!». Утім, у застосуванні подібної тактики росіяни не були першими. У Другу світову війну її використовували грецькі антифашисти. Але не проти нацистів, а проти британської армії.

План «Барбаросса». Що думали військові Гітлера?

Хоча було зрозуміло, що однією з головних причин нападу на Радянський Союз було прагнення здобути запаси (передусім нафту), яких бракувало німцям, без відповіді залишалося головне питання: чи мали вони ресурси, щоб здобути ресурси, яких прагнули? Одне слово: чи їхні бажання не перевищували здатність їх задовільнити? Урешті-решт, Гітлер так ніколи й не визнав цього недоліку плану «Барбаросса». Він хотів швидкої війни, щоб отримати доступ до сировини й землі, але сировина, яку він хотів мати найбільше (нафта), була неймовірно далеко.

«Антирадянський» Лифар

Ім’я Лифаря було заборонене на батьківщині протягом довгого часу, а його численні теоретичні праці з історії балету та хореографії не перекладалися російською та не видавалися у СРСР, не дивлячись на високий рівень радянського балету та його популярність як серед партеліти, так і пересічних радянських громадян. Проте йому вдалося (хоча, звісно, він поняття не мав про це) потрапити до секретного радянського видання – «методички» КҐБ 1968 року «Використання можливостей Радянського комітету з культурних зв’язків з співвітчизниками за кордоном у розвідувальній роботі».