АНОНС: Круглий стіл "Українське суспільство і пам'ять про Голокост"

27 січня 2025 року, в Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту, відбудеться ХVІІІ Круглий стіл "Українське суспільство і пам’ять про Голокост: спадщина та сучасні виклики".

Про це інформує Український центр вивчення історії Голокосту.

2025 рік маркує 80 роковини звільнення в'язнів нацистського табору "Аушвіц", 80 роковини завершення Другої світової війни, 80 роковини створення ООН, 30 роковини геноциду в Сребрениці, одинадцять років війни росії проти України… Великі цифри підштовхують до глибшого розмірковування, до переоцінки, аналізу різниці між декларованим "Ніколи знову" та реальністю.  

Цьогорічний Круглий стіл "Українське суспільство і пам'ять про Голокост" продовжує обговорення питань збереження пам'яті, освітніх та музейних викликів в умовах повномасштабної війни, розв'язаної проти нашої держави. Акценти цьогорічних доповідей українських та закордонних фахівців стосуватимуться нашого сьогодення, захисту спадщини та вшанування пам'яті жертв, навчання через історію, спадщину та музейну роботу. 

Долучитися до роботи Круглого столу можна за попередньою реєстрацією. Кінцевий термін реєстрації 22 січня 2025 р. Кількість місць обмежена.

Час і місто проведення: м. Київ, 27 січня 2025 року, початок о 10:00, завершення о 16:00. Місце проведення у Києві буде повідомлено лише запрошеним зареєстрованим особам 23 та 24 січня 2025 р. 

Організаторами ХVІІІ Круглого столу виступають Український центр вивчення історії Голокосту, Goethe-Institut в Україні та програма House of Europe.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.