АНОНС: Круглий стіл "Українське суспільство і пам'ять про Голокост"

27 січня 2025 року, в Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту, відбудеться ХVІІІ Круглий стіл "Українське суспільство і пам’ять про Голокост: спадщина та сучасні виклики".

Про це інформує Український центр вивчення історії Голокосту.

2025 рік маркує 80 роковини звільнення в'язнів нацистського табору "Аушвіц", 80 роковини завершення Другої світової війни, 80 роковини створення ООН, 30 роковини геноциду в Сребрениці, одинадцять років війни росії проти України… Великі цифри підштовхують до глибшого розмірковування, до переоцінки, аналізу різниці між декларованим "Ніколи знову" та реальністю.  

Цьогорічний Круглий стіл "Українське суспільство і пам'ять про Голокост" продовжує обговорення питань збереження пам'яті, освітніх та музейних викликів в умовах повномасштабної війни, розв'язаної проти нашої держави. Акценти цьогорічних доповідей українських та закордонних фахівців стосуватимуться нашого сьогодення, захисту спадщини та вшанування пам'яті жертв, навчання через історію, спадщину та музейну роботу. 

Долучитися до роботи Круглого столу можна за попередньою реєстрацією. Кінцевий термін реєстрації 22 січня 2025 р. Кількість місць обмежена.

Час і місто проведення: м. Київ, 27 січня 2025 року, початок о 10:00, завершення о 16:00. Місце проведення у Києві буде повідомлено лише запрошеним зареєстрованим особам 23 та 24 січня 2025 р. 

Організаторами ХVІІІ Круглого столу виступають Український центр вивчення історії Голокосту, Goethe-Institut в Україні та програма House of Europe.

 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.