АНОНС: Лекція Радомира Мокрика "Русифікація vs українська культура: уроки українських дисидентів"

У рамках циклу історичних лекцій "Як подолати Росію: спитай історика" 18 січня у Харкові відбудеться лекція "Русифікація vs українська культура: уроки українських дисидентів" історика, культоролога, автора книжки "Бунт проти імперії" Радомира Мокрика.

Радомир Мокрик розповість, як радянська влада проводила політику русифікації, вульгаризувала культуру та переписувала історію, а також як українські дисиденти протистояли цим процесам. Лекція стане цікавою для всіх, хто прагне глибше зрозуміти механізми культурного опору та згадати, як українські дисиденти боролись проти русифікації, і послухати цікаві факти та щемкі гострі історії, які підготував дослідник.

Цикл історичних лекцій "Як подолати Росію: спитай історика" започаткував Вахтанг Кіпіані.

Учасники розмови:

Радомир Мокрик – історик, культуролог, автор книжки "Бунт проти імперії: українські шістдесятники", автор публікацій на сайті "Історична правда" та журналу "Локальна історія". Викладає в Українському католицькому університеті у Львові, та, від початку повномасштабного російського вторгнення, викладає дистанційно у Карловому університеті в Празі.

Модератор зустрічі – Вахтанг Кіпіані – історик, засновник "Історичної правди", сержант 13-ї бригади оперативного призначення Національної гвардії України "Хартія".

Організатори: 13-та бригада НГУ "Хартія", ЦСМ ЄрміловЦентр, видавництво Vivat

Коли: 18 січня, 17:00

Де: Харків, ЄрміловЦентр (майдан Свободи, 4)

Вхід вільний. Реєстрація за посиланням.

 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.