"Не дозволю використовувати драматичні питання у політичних іграх", - Дональд Туск про Волинську трагедію

На спільній пресконференції з президентом Володимиром Зеленським у Варшаві Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що не дозволить використовувати питання Волинської трагедії у політичних іграх.

Про це повідомляє "Європейська правда".

Туск зазначив, що Україна і Польща знаходять "спільну мову і методи спільних дій, коли йдеться про питання Волинської трагедії та інші чутливі, драматичні питання нашої історії".

"Вони вимагають емпатії з боку України до Польщі і з боку Польщі до України. Це має бути паралельно. Я не дозволю, щоб цю драматичну історію використовували в якихось політичних іграх у Польщі", – підкреслив польський прем'єр.

Також він категорично проти спроб чинити тиск на Україну у контексті її підтримки в конфронтації з Росією.

"Ми в процесі вирішення проблеми гідного поховання і вшанування пам'яті жертв Волинської трагедії", – наголосив він.

Водночас під час спільної пресконференції Президент України Володимир Зеленський зазначив, що вважає кроки Польщі та України щодо ексгумації жертв Волинської трагедії елементом ефективної протидії російській агресії.  

"Ми повинні у наших відносинах рухатися вперед. Наші міністерства культури вже працюють, я радий, що вони опрацьовують матеріали. Ми сусіди, а Росія — найголовніша загроза. Ми повинні робити все, щоб зміцнювати наш сусідський союз України й Польщі", — сказав Президент України.

 
president.gov.ua

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.